USD:  26.42  26.70   EUR:  31.03  31.61  

Прозрачная добыча: как Украине попасть в "энергетический клуб"

19.07.2017 08:05
Прозрачная добыча: как Украине попасть в
Фото - Укрнафта
Зачем нужны международные стандарты в украинской добывающей промышленности

До нас їде ревізор. З липня до вересня Міжнародний секретаріат Ініціативи з прозорості видобувних галузей (ЕІТІ) та незалежний валідатор перевірятимуть як Україна виконує свої зобов’язання щодо впровадження Стандарту прозорості у сфері видобутку корисних копалин. Це - перша офіційна перевірка з боку Ініціативи, до якої Україна офіційно приєдналася 4 роки тому. Якщо перевіряючі підтвердять, що рівень прозорості доходів держави, отриманих від видобутку природних ресурсів, відповідає міжнародному стандарту, Україна отримає статус країни-члена ЕІТІ. А це означає - ріст у світових рейтингах, необхідний механізм для розвитку публічної політики і запобігання корупції у видобувних галузях.

Навіщо Україні ЕІТІ?

Причина перша: прозорий бюджет. У видобувних галузях щороку обертаються мільйони доларів. Національне антикорупційне бюро постійно говорить про цю сферу як одну з найбільш корупційних. А Стандарт ЕІТІ, у першу чергу, вимагає фінансової прозорості. Які суми отримує держава від видобувних компаній? Куди йдуть ці гроші? Всі ці відповіді стануть публічними. Завдяки вимогам ЕІТІ, у Нігерії, наприклад, виявили, що державна нафтова компанія NNCP за 2009-2011 роки недоплатила до бюджетів $2,6 млрд.

Причина друга: інвестиційна привабливість. Бізнес теж зацікавлений у стандартах ЕІТІ. Бо прозорі правила гри підвищують рейтинг країни та компаній, що працюють на її території. Для міжнародних фінансових установ - це також важливий маркер. Азербайджан, наприклад, у 2009 році значно зріс у міжнародних рейтингах та залучив міжнародне кредитування завдяки статусу країни-члена ЕІТІ.

Причина третя: розвиток публічної політики. ЕІТІ вимагає рівної участі держави, бізнесу та громадянського суспільства у процесі реформування видобувних галузей. Іншими словами - ЕІТІ вимагає розвивати публічну політику, коли державні службовці не мають монополії, а залучають широке коло зацікавлених сторін до розробки державного рішення.

Що Україна вже зробила завдяки ЕІТІ?

Все розпочалось майже 10 років тому. Тоді Україна вперше дізналась про Ініціативу. Провідником ідеї став Міжнародний фонд Відродження і протягом перших п’яти років він був єдиним донором, який допомагав Ініціативі розвиватись в Україні. Потім це підхопив Світовий Банк, Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, USAID та інші. За ці роки встиг сформуватись попит громадянського суспільства на впровадження стандартів ЕІТІ в країні. Вимогу підхопили журналісти, експерти, деякі парламентарі та урядовці. У результаті, в 2013 році Україна отримала офіційний статус країни-кандидата Ініціативи і за впровадження стандартів у видобувних галузях став відповідати офіційний Київ.

Читайте также - Екатерина Рожкова: Мне угрожают не только из-за ПриватБанка

Під тиском громадськості було відкрито інформацію про видачу ліцензій на користування надрами, транспортування природних ресурсів територією України, проводиться звірка платежів компаній та надходжень до бюджетів різних рівнів від видобувних компаній.

Завдяки змінам до Бюджетного кодексу, вже з початку 2018 року 5% рентних платежів, які сплачують нафтогазові компанії, будуть зараховуватися до місцевих бюджетів тих громад, районів та областей, на території яких здійснюється видобуток. А це 1 мільярд 800 мільйонів гривень щорічно. Тому вимагайте підзвітності від місцевої влади.

Україна першою в світі відкрила безкоштовний доступ до реєстру бенефіціарних власників підприємств, куди входять і видобувні компанії. Це - одна з вимог Ініціативи, яку Україна встигла виконати до обов’язкового дедлайну у 2020 році. Звичайно, реєстр має простір для вдосконалення. Необхідно посилити відповідальність видобувних компаній, які не надають або надають неправдиву інформацію. Наприклад, позбавляти їх дозволів на видобуток. Окрім цього, у реєстрі оприлюднюються власники компаній, які мають частку прибутку не менше, ніж 25%. А цей поріг можна було б зменшити до 10%, щоб публічною ставала інформація про більшу кількість власників. Більше того, є ризик, що навіть ті бенефіціарні власники, що оприлюднюються, можуть бути номінальними, тому за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" Центр протидії корупції розпочав проект з верифікації інформації про бенефіціарів 50 видобувних компаній у Єдиному державному реєстрі.

У 2015 році "малий закон про ЕІТІ" зобов’язав компанії відкривати інформацію про видобуток нафти та газу. Тоді саме ця інформація була необхідна для підготовки першого звіту ЕІТІ. А тепер для звіту необхідні також дані по видобутку вугілля і руди. Піклуючись про свій імідж, вугільні та рудні компанії оприлюднюють необхідну інформацію добровільно. Але врешті таке звітування має стати вимогою закону.

Читайте также - Рынок, которого нет. Какие секреты таит земельная реформа

Наступним досягненням має стати ухвалення законопроекту "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях", який знаходиться у Верховній Раді від червня 2016 року (щоправда, тоді його реєстрували із іншою назвою). Перша спроба його ухвалити у лютому 2017-го виявилася невдалою, а вже восени, є сподівання, законопроект буде прийнято. Це важливо для покращення діалогу між громадським суспільством, місцевими громадами та видобувними компаніями. Адже з 2018 року надходження у місцеві бюджети від діяльності видобувних компаній будуть сприяти розвитку громад.

Які перспективи членства України в ЕІТІ і що вони означають?

Україна має всі шанси вже цієї осені отримати статус країни-члена ЕІТІ. Переконаний, що у резюме 100-сторінкового звіту, міжнародні валідатори визнають: Україна зробила значний прогрес у впровадженні змін в енергетичному секторі відповідно до стандартів Ініціативи з прозорості видобувних галузей.

Якщо буде так, то ми станемо повноцінними учасниками "енергетичного клубу" з 15-річною історією та понад півсотнею країн світу. Але окрім статусу і нових перспектив, ми повинні бути готові до складного процесу трансформації та переосмислення всередині ЕІТІ. Початковий задум Ініціативи обмежувався публічною звіркою того, що отримує держава в бюджет від видобувних компаній з даними, які вони декларують. Сьогодні ж Ініціатива посилює вимоги та рівень відповідальності держави за втілення стандартів. Одна з її ключових вимог - забезпечення вагомішої участі неурядових організацій у процесах впровадження Ініціативи.

Олексій Орловський, директор програмної ініціативи "Демократична практика" 
Міжнародного фонду "Відродження"

Печать
Материалы, публикуемые в разделе Мнения, отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с позицией редакции портала ЛІГА.net и Информационное агентство "ЛІГАБізнесІнформ"