03.07.2019, 11:00

Можно ли побороть рейдерство в Украине

Можно ли побороть рейдерство в Украине
адвокат, общественный деятель

Рейдерство - прямое следствие распространения коррупции и недееспособности национальной судебной системы (укр.)

Нещодавно Президент Володимир Зеленський під час форуму "Діалог бізнесу та влади" заявив, що Україна найближчі місяці повинна побороти рейдерство.

В дійсності, останні роки є періодом небувалого розквіту цього ганебного явища в Україні. Протиправне недобросовісне заволодіння нерухомістю, корпоративними правами підприємств, фермерських господарств, іншими активами набули просто вражаючих масштабів, а для окремих недобросовісних суб’єктів це стало організованим, системним та надприбутковим бізнесом.

Вирішуючи проблему подолання рейдерства, потрібно проаналізувати, які передумови зумовлюють існування цього явища. На мою думку основними елементами, завдяки яким рейдерство є можливим в Україні саме як системне явище, є наступні.

Корупція у Міністерстві юстиції України

Активними учасниками схем з протиправного привласнення майна завжди виступають нотаріуси та державні реєстратори, через яких шляхом підроблення документів відбувається переоформлення права власності на майно в державних реєстрах.

Як правило, вживу цих нотаріусів ніхто ніколи не бачить, вони відсутні за адресою реєстрації, але від їх імені регулярно вчиняються різні нотаріальні та реєстраційні дії. При цьому Мінюст систематично не помічає порушень з їх боку, не позбавляє їх ліцензії, не блокує їм доступ до державних реєстрів, навіть незважаючи на те, що такі порушення носять відверто кримінальний характер. Очевидно, без покровительства відповідних посадових осіб Мінюсту таке б було неможливим.

Більше того, після того, після чергової реформи Мінюсту з 2016 року державні реєстратори можуть функціонувати навіть у комунальних підприємствах при органах місцевого самоврядування. Простою мовою це означає, що будь-який інспектор ЖЕКу чи юрист сільради може отримати статус державного реєстратора, і вчиняти реєстраційні дії щодо власності. Звичайно, за таких умов про будь-який контроль за їх діяльністю боку Держави і мови бути не може.

В даному контексті потрібно також згадати про Антирейдерську комісію при Мінюсті, яка була створена з метою протидії недобросовісному захопленню власності, проте в реальності виконує чи не протилежну фунцію. Цей орган став типовою комерційною структурою, і жодного відношення до реального захисту інституту власності немає. І хоча Антирейдерська комісія наділена повноваженнями скасовувати неправомірні рішення державних реєстраторів та навіть притягати до відповідальності нотаріусів, домогтися цього на практиці постраждалим власникам практично неможливо. Адже історія діяльності Комісії налічує безліч випадків, коли у резонансних справах заявник отримував формальну відписку, що державний реєстратор діяв в межах чинного законодавства.

Сприяння з боку правоохоронних органів та судової системи

Безумовно, жодна рейдерська атака не матиме успіху, якщо вона не супроводжується узгодженим прикриттям з боку органів поліції та судів. Нерідко самі судді та вищі посадові особи поліції є безпосередніми учасниками злочинного угруповання з «віджиму» майна.

Хоча саме ці органи в силу наділених законом повноважень мають достатньо можливостей, щоб на корню перешкодити будь-якому протиправному зазіханню на майно, в реальності все виглядає зовсім інакше. Адже «професійні» рейдери діють організовано, системно, послідовно, плануючи свої кроки наперед. Тому коли потерпілий звертається до поліції чи суду з надією на швидке реагування  - його чекає велике розчарування. Адже будучи в змові з рейдерами, правоохоронці вже готові до завдання щодо «саботування», заплутування чи затягування на роки цієї справи.

В більшості випадків потерпілий навіть не в змозі домогтися відкриття кримінального провадження, отримуючи з поліції формальну відписку, що наведені у заяві факти є цивільно-правовими відносинами, і не їх компетенцією. Слідчий під всілякими приводами не проводить необхідні в таких випадках невідкладні процесуальні дії, без яких довести протиправність оборудок з майном взагалі не виявляється можливим (арешт на майно, виїмка оригіналів документів, почеркознавча експертиза щодо підпису на документах тощо). В свою чергу суд, отримавши відповідний позов від потерпілого, робить все можливе, щоб затягнути розгляд справи на роки.

В результаті, рейдери, незаконно переоформивши власність та захопивши майно за допомогою фізичної сили, не отримують жодної протидії та вільно розпоряджаються «віджатим» майном.

Відсутність належної законодавчої бази та технічної системи захисту при роботі з реєстрами

Наведені вище зловживання нотаріусів чи державних реєстраторів можливі, зокрема, завдяки прогалинам у законодавстві щодо оформлення угод та реєстрації переходу права власності в реєстрах.

Тому для запобігання рейдерства в Україні необхідно удосконалити систему ідентифікації власника, який відчужує майно; створити єдині державні реєстри нотаріальних дій і державних реєстраторів; позбавити комунальні підприємства права здійснювати реєстраційні дії, посилити безпеку державних реєстрів тощо. Цей процес вже давно повинен бути ініційований Мінюстом. Чому цього не зроблено до цього часу, – залишається невідомим

Відсутність персональної відповідальності посадових осіб правоохоронних органів чи посадових осіб, які беруть участь у покриванні рейдерських атак

Кримінальна відповідальність за рейдерство – річ на практиці досить рідкісна. Навіть якщо потерпілому зрештою вдається довести незаконність оборудок з його майном та повернути його, ніхто із причетних швидше за все покараний не буде. В кращому випадку обвинувальні судові вироки отримують підставні особи, на яких справжні організатори оформляли майно. Нотаріуси, поліцейські, судді, основні організатори залишаться безкарними та продовжують свою кримінальну діяльність.

Таким чином, ставлячи за мету подолати таке явище як рейдерство, в першу чергу потрібно бути готовим до системної роботи у багатьох напрямках. Основний з них – це звичайно повне викорінення корупції в Міністерстві Юстиції, правоохоронних органів та судах в цілому. Навіть при правильному підході на такі речі можуть бути витрачені роки, і навряд чи щось можна змінити за кілька місяців. Але з чогось починати потрібно. В іншому випадку ця боротьба перетвориться на черговий перерозподіл власності, як це вже не раз бувало в Україні при зміні влади.

Материалы, публикуемые в разделе "Мнения", отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с позицией редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ".
Отправить:
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Реклама
Реклама
Популярное
Реклама
Реклама
Реклама
Загрузка...