ВКонтакте - запрещенный, но не побежденный
Про вплив заборони ВКонтакте в Україні дослідницький центр НАТО опублікував результати ретельного дослідження. Якщо маєте час і натхнення, то ось тут із стор. 38.
Дуже корисно, що вони порівнюють дані з урядової території, де заборона ВК діє, і з окупованої Росією території, де заборона ВК не діє.
Думаю, висновки зараз явно активно вивчатимуть в інших країнах. А деякі висновки такі:
- на урядовій території кількість користувачів і трафік після заборони ВК дійсно зменшилися в 3,2 рази;
- частота публікацій дописів на окупованій території на 21% вища ніж на урядовій території, але це не критичний розрив, і з урядової території активно дописують у ВК;
- користувачі з урядової території після заборони розширили кола друзів в середньому на 16% та на 20% збільшили кількість спільнот, в яких беруть участь;
- кількість ідеологічних дописів зрозла з 36% до 52% після заборони ВК і за відсутності носіїв українського наративу, які залишили ВК після заборони, там тотально домінує російський наратив щодо України;
- аудиторія ВК з урядової території помолодшала і є в середньому на 4,2 роки молодшою за аудиторію користувачів з окупованої території. Але все одно обидві групи перебувають у діапазоні 27-31 рік.
Тепер дивіться, що це означає на практиці, якщо результати дослідження є коректними. А означає це дві важливі речі:
- серйозна частка людей таки вийшла з ВК, тому що це стало незаконним і офіційно непатріотичним. Частину втратили за рахунок людей старшого віку, які не змогли опанувати впн, щоб обійти заборону. Через це помолодшала аудиторія;
- ті, хто залишился у ВК на урядовій території (тобто серед нас), доволі активно діють, а не пасивно спостерігають, споживаючи інформацію інших. Вони гуртуються та шукають однодумців. За рахунок спілкування один з одним у луна-камері російського наративу, вони дедалі більше зміцнюють переконання у власній правоті і - бінго - відбувається радикалізація таких користувачів. А вони ж якраз у віці, коли хочеться рішуче діяти.
Перерва на коротку саморекламу: про вплив спільнот і що робити, щоб йому не піддаватися, я детально пишу у книжці "Війна за реальність: як перемагати у світі фейків, правд та спільнот".
Повертаємося після самореклами: наведені дані показують, що в основному ВК стала мережею розпорошених по Україні прихильників російської інтерпретації подій, які відчувають себе відторгненими, активно встановлюють мережеві зв'язки і радикалізуються.
Вони сформували одну велику луна-камеру, величезну капсулу в комунікативному просторі Україні, зав'язану на Росію.
При цьому частина учасників цієї мережі може навіть не замислюватися, що вона не просто забавляється в щирій критиці сьогоднішньої України (що є нормальним для демократії), а несвідомо просуває російські наративи, які Україну руйнують.
Ми цього не бачимо, бо у Facebook патріотичний рай і легше, звісно, боротися з якоюсь співачкою і задоволено перемагати, ніж працювати з цією мережею.
Але ця капсула-мережа є. І вона продовжує впливати на переконання, емоції людей і вибір, який вони роблять. У тому числі на найближчих і наступних виборах.
Для повноти картини винесу сюди з коментарів мою відповідь на запитання про те, чого більше від закриття ВК - користі чи шкоди?
Дослідники не роблять однозначного висновку. Пишуть, що проблема складна, є плюси і мінуси.
На мою думку, Україна не могла системно і масштабно контрдіяти у ВК з фінансових причин (розкрутка проукраїнських спільнот) та через неминучі звинувачення у пропаганді, що не личить демократичній країні.
На цьому тлі закриття дозволило вирішити два критично важливих завдання - створити відтік користувачів з ВК і, що навіть важливіше, зупинити притік нових користувачів. Ціна цього рішення - проблема радикалізації тих, хто залишився. Без закриття радикалізація була б менш інтенсивною, але більш екстенсивною за рахунок ширшого кола охоплення.
За нинішнього стану речей СБУ має постійно аналізувати ВК, виявляти порушення законодавства з боку користувачів та адмінів спільнот і точково їх вичепляти.
Так можна гасити осередки, але загалом проблема капсули залишиться, просто вона буде більш контрольованою та ізольованою.
Це ж не наша лише проблема. Тому цей досвід і цікавий світові.
