Останніми днями росіяни регулярно повідомляють про падіння невідомих безпілотників. Часто – під Москвою і без ураження об’єктів.

"Від дрона за $10 000 не варто очікувати ефективності крилатої ракети за $1,5 млн… Але якщо дрон чи декілька залетять до Москви, то почнуть працювати ЗРК, – каже LIGA.net військовий експерт Олег Катков. – Їхні ракети та снаряди падатимуть під звуки повітряної тривоги".

Чому дрони поки не долітають до столиці Росії, чи можливо це та навіщо потрібні такі дронові атаки – коротко на LIGA.net.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ

Польоти безпілотників в окупованому Криму та прикордонних територіях вже давно перестали бути чимось незвичним, але останніми днями російські пропагандистські ЗМІ дедалі частіше публікують дані про падіння безпілотників в Підмосков'ї. Зазвичай – в районі дачних садиб.

20 квітня було повідомлення про трощу дрону біля Щолково, він нібито врізався у високовольтну вежу. 24 квітня – про падіння біля Ногінська безпілотника вагою 100 кг, який нібито схожий на український UJ-22 Airborne та ніс на собі 17 кг вибухівки. На розповсюджених кадрах він лежить під деревами з пошкодженим крилом та носом.

Безпілотник під Москвою (фото – росЗМІ)

У той же день через інформацію про безпілотник закривали аеропорт Внуково, а пропагандисти повідомляли ще про падіння дрона Mavic з відеокамерою біля нафтопереробного заводу в Капотні та ще двох дронів.

"Часто-густо вони врізалися в дерева та не долітали до Москви, – каже LIGA.net ексспікер Генштабу та полковник ЗСУ Владислав Селезньов. – Цілком ймовірно, це пов’язано з тим, що їхні польотні завдання не враховували зміни місцевості. Чи то дерева за певний проміжок часу стали вищими. Чи то штучні споруди з’явилися".

Україна офіційно не бере відповідальності за інциденти. Хоча один з них коментував спікер Повітряних сил Юрій Ігнат, заявивши 24 каналу, що 17 кг вибухівки для дрона – це серйозно. А головред Defense Express Олег Катков не виключає: подібних епізодів насправді може бути більше.

Тактика запуску дронів поодинці або невеликими групами також може бути спробами знайти оптимальний маршрут, додає Селезньов.

"Найбільш яскравий приклад – регулярні вибухи у Криму. Сторонній людині може бути незрозуміло, навіщо відправляти дрони, якщо вони постійно знищуються, – пояснює Селезньов. – Я думаю, так дрони саме з'ясовують, які шляхи руху краще використовувати".

ЧОМУ ДРОНИ ПОКИ НЕ ДОЛІТАЮТЬ

Довкола Москви побудована насичена система ППО, пояснює Катков. А найкращий спосіб її прорвати – це летіти максимально низько, щоб дрон не бачили радіолокаційні станції росіян. Через це БПЛА можуть врізатися в нещодавно збудовані високовольтні вежі або інші "свіжі" високі об’єкти. Щоб уникати їх – потрібні сучасні цифрові карти висотності.

Їх мають країни НАТО та держави з серйозним супутниковим угрупованням, каже експерт. Такі карти мають дані про особливості рельєфу, штучні перешкоди, можуть оновлюватися раз на рік чи на декілька років та враховувати зміни місцевості.

"Немає висотних карт – треба підіймати дрон вище. Ми не знаємо, на яку точно висоту, але точно не більше ніж 100 м, на якій дрон можуть побачити та знищити, – пояснює Катков. – Краще спуститися на 50 м. А там може бути умовний 30-метровий пагорб, на якому за 20 років виросли дерева".

За даними Le Monde, Україна просила у Франції надати цифрові мапи висотності щодо Білорусі. Але отримала відмову з аргументом, що Париж виступає проти операцій на території суміжних країн.

Власного супутникового угруповання, щоб зробити таку карту самостійно, Україна наразі немає. Лишаються дві опції: добиватися доброї волі від партнерів та продовжувати шукати оптимальні маршрути польотів.

Ще однією причиною падіння дронів може бути робота російських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Катков не виключає, що якийсь з безпілотників міг просто заблукати в умовах заглушеного сигналу GPS.

ДОВІДКА. У випадку крилатих ракет проблема РЕБ вирішується наявністю одразу декількох систем наведення: інерційної, супутникової, TERCOM (радіовисотомір звіряє маршрут з еталонною картою висот), DSMAC (ракета фотографує об’єкти під собою та звіряє з оптичною картою місцевості) та інших.

"Заплутати ракети майже неможливо. Заглушили GPS – вона працює за DSMAC чи іншою системою. Але ці системи дорогі, – пояснює Катков. – А заспамити примітивними дронами – зовсім інша задача. Такі дрони мають бути дешевими. Це їхня концептуальна відмінність".

Проте, аби дрон заблукав настільки, щоб впав від вичерпання палива, потрібні доволі потужні поля РЕБ, додає експерт. Завжди лишається ймовірність, що дрон може вийти з поля дії РЕБ, підхопити сигнал GPS, скоригувати маршрут і полетіти за оновленим.

Та і саме протистояння РЕБ та дрона – це не гра в одні ворота.

"РЕБ працює, щоб придушувати програму пілотування дрона. Так само створюються методики щодо можливості дрона виконувати завдання в автономному режимі, – додає Селезньов. – Зокрема шляхом завантаження в електронний мозок дрона цифрових карт".

ДАТИ РОСІЯНАМ ВІДЧУТТЯ ВІЙНИ: НАВІЩО ПОТРІБНІ ДРОНОВІ АТАКИ

Росіяни стягнули до Москви та Підмосков’я багато комплексів ППО, нагадує Катков. ЗРК "Панцир" встановлювали на дахах будинків, а під далекобійний ЗРК С-400 навіть вирубували парки в спальних районах.

Коли один чи декілька дронів залетять у повітряний простір Москви – все це почне стріляти. "Снаряди від "Панцирів" та перший ступінь їхньої ракети точно кудись падатимуть... Семиметрові дурепи від С-400 також, – каже Катков. – Та ще й під звуки повітряної тривоги".

Падіння уламків ракети С-300 на будинок у Бєлгороді (фото – СтратКом)

Заспамити росіян примітивними дронами – це прагматичне рішення, додає експерт. Дорогі крилаті ракети (у разі їхнього отримання від партнерів) навряд чи варто для цього використовувати.

"Для крилатих ракет є значно цікавіші та важливіші цілі, які безпосередньо впливатимуть на військовий потенціал Росії, – пояснює Катков LIGA.net. – А на знищення примітивних дронів за умовні $10 000 росіяни витрачатимуть ракети за сотні тисяч. І підтримка боєздатності системи ППО під час чергування 24/7 – окрема стаття витрат".

Удари по Росії – це не про кровожерливість чи зловтішання українців. Це може бути частиною стратегії, яку ще в серпні 2022-го описували головком ЗСУ Валерій Залужний та генерал Михайло Забродський.

За словами воєначальників, центр тяжіння РФ – відчуття віддаленості війни та безкарність, через які пересічні росіяни не сприймають втрати, невдачі та вартість агресії. Тому завдання ЗСУ на 2023 рік – зробити для них це "гострішим і цілком відчутним". Бо лише за умови вирівнювання балансу з досяжності засобів ураження і розхитування центра тяжіння противника "можна говорити про перелом в ході війни".

Читайте також: Розбір | "Погана новина для Росії". Україна отримала комплекси Patriot: три сценарії застосування