План А вторгнення Росії провалився – і вона перейшла до плану Б; чи підуть білоруси у наступ на Україну; наскільки високим є ризик розв'язання Путіним ядерної війни та що може зробити Міжнародний кримінальний суд щодо воєнних злочинів Росії.

Що іноземна преса пише про війну Росії в Україні: огляд LIGA.net.

Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе

The Wall Street Journal: План А не вдався, Росія переходить до плану Б

Після того, як російського бліцкригу в Україні не вийшло, Кремль перейшов до нової стратегії, пише The Wall Street Journal.

Першочерговий план, який містив окупацію Києва протягом кількох днів та заміну президента Володимира Зеленського на проросійський ляльковий режим, зазнав невдачі. Росіянам довелося змінити тактику. Зараз вони хочуть змусити Київ прийняти їхні вимоги та фактично віддати південні та східні території, щоб розширити свій вплив на Донбас та закріпитися на сухопутному коридорі до Криму.

Також у планах Кремля – продовжувати бомбардування українських міст з метою примусити Зеленського відмовитися від курсу на Захід. Якщо домогтися цього не вийде, росіяни готуються до закріплення на зайнятих позиціях і довготривалого конфлікту та тактики облог.

The Wall Street Journal (скриншот)

За словами американських високопосадовців, для простих українців це означає тижні й місяці ракетних та артилерійських обстрілів з боку ослаблої російської армії.

План Б сильно залежатиме від успіхів чи невдач для російських військ на фронті. Відкритим залишається питання оточення Києва, адже в експертів є сумніви, чи вистачить росіянам сил для цього.

Деніел Фрід, колишній високопосадовець Держдепартаменту, який обіймав посаду посла США в Польщі, каже: кінцева мета Путіна не змінилася, тільки тактика. Швидкого наступу не вийшло, тож тепер він просто хоче все руйнувати в "сталінському стилі".

На думку міністра оборони США Ллойда Остіна, обстріли українських міст – наслідок того, що російська армія застрягла в Україні.

Читайте також: Розбір | 40 000 заявок з усього світу. Як влаштований український Інтернаціональний легіон

Financial Times: Застрягла Росія потребуватиме допомоги Мінську, в Лукашенка не так багато можливостей опиратися

Від початку російського вторгнення білоруський диктатор Олександр Лукашенко дав можливість російським військам атакувати Україну зі своєї території, пише Financial Times. Він навіть змінив Конституцію, щоб росіяни могли розміщувати в Білорусі ядерні ракети.

Утім, досі білоруські військові прямої участі у кремлівській кампанії не брали, а сам Лукашенко неодноразово переконував, що білорусам це "не потрібно".

Після того, як просування російських військ зупинилося через спротив української армії, офіційний Київ повідомив: Білорусь можуть змусити брати участь у російському наступі. Серед можливих варіантів такого залучення – створення casus belli, щоб спровокувати Мінськ.

Financial Times (скриншот)

Білоруська влада називала такі заяви "нонсенсом", а громадські опитування свідчать, що населення країни виступає проти участі їхніх військових в агресії проти України.

Експерти кажуть: білоруська армія налічує загалом 45 000 особового складу і майже не має бойового досвіду.

Франсуа Гейзбур, французький оборонний аналітик, говорить: росіянам конче потрібні люди на полі бою. Чеченці та сирійці вже були, людей все одно не вистачає, в самій Росії їх немає. Спроба заповнити прогалини білорусами "матиме якийсь сенс".

Інші експерти більш скептичні, вважаючи білоруську армію слабкою і не настільки мотивованою, як українську. Єдине, що можна виграти від участі Білорусі, – відкриття ще одного фронту на Волині, але це може бути ризиковано для самого Мінська та його армії.

Міхал Барановський, старший науковий співробітник Німецького фонду Маршалла у Варшаві вважає: вступ Білорусі у війну може мати на меті перекриття постачання західного озброєння в Україну та закриття кордону, але така можливість є малоймовірною.

Читайте також: Окупант готує провокації та наступ. Зведення Генштабу ЗСУ за підсумками 25 дня війни

The Economist: Ризик ескалації війни в Україні та перетин ядерного порогу

Повноцінна, конвенційна війна, розв’язана Кремлем проти України, значно підвищила можливість ядерної війни, пише The Economist. Про це попереджають усі, зокрема генсек ООН Антоніу Гутерреш.

На цей момент тільки одна зі сторін конфлікту має ядерну зброю – Росія. А російський диктатор Путін продовжує нагадувати всім у світі, що він готовий її застосувати.

Найпростіший сценарій: зіштовхнувшись із відвертою поразкою на полі бою, Путін захоче переломити хід та застосує ядерну зброю для ефектної демонстрації сили. Це може супроводжуватись заявами про те, що Україна "зробила це сама" або Москва "не мала іншого виходу". Далі – вимога негайної капітуляції із погрозами застосувати зброю ще раз.

The Economist (скриншот)

Росія може використати тактичну ядерну зброю, яка завдає набагато меншої шкоди, ніж стратегічна, що руйнує міста та має потужність в декілька кілотонн.

Вважається, що Росія має тисячі одиниць нестратегічної ядерної зброї. Це відповідь на високоточну зброю, яку мають США і НАТО, зокрема, у Європі як частину захисної "парасольки".

Є побоювання, що Росія може безпосередньо атакувати склади зброї або вантажі на території країни-члена НАТО, наприклад, Румунії чи Польщі. В Москві вже казали, що атакувати конвої зброї – "законно" для російських збройних сил, пише видання.

Утім, якщо це станеться, це може запустити в дію 5 статтю договору НАТО і почати військову кампанію проти Росії на території України, або навіть на території самої Росії.

Навіть у разі хімічної атаки НАТО буде змушене діяти, адже Москва продемонструє, що не зупиниться ні перед чим, а Захід муситиме припинити кровопролиття. Нічого не робити буде неможливо, адже психологічну межу буде перетнуто. Втім, наскільки швидко це може перейти до тотальної війни – незрозуміло.

Є одне "але". Залучення сил НАТО у війну означало для Путіна остаточну поразку, і результат може бути більш катастрофічним, ніж експерти чекали у 1962 році під час Карибської кризи.

The Washington Post: Міжнародний суд розслідує воєнні злочини, вчинені Росією. Що це означає?

Через кілька днів від початку російської агресії в Україні головний прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) Карім Хан оголосив, що розпочне розслідування можливих злочинів проти людства та воєнних злочинів в Україні. Майже через три тижні потому гуманітарна криза зросла, тисячі мирних жителів опинилися без їжі, води чи безпечного способу виїхати із зони бойових дій, пише The Washington Post.

The Washington Post (скриншот)

Хоча ця новина мобілізувала юридичну спільноту, здатність Міжнародного кримінального суду притягнути російського диктатора Владіміра Путіна до відповідальності виглядає малоймовірною. Адже Росія не буде співпрацювати.

Однак, МКС має й інші варіанти: активізувати увагу на злочинах Росії в Україні, активно підтверджуючи важливість дотримання прав людини для демократичного світу, та посилювати інші зусилля, спрямовані на притягнення Росії до відповідальності за її дії в Україні.

Росія не визнає юрисдикцію МКС. Москва підписала – але так і не ратифікувала – Римський статут і відкликала підпис у 2016 році. Україна юрисдикцію МКС визнала.

1 березня Литва оголосила, що як сторона Римського статуту також попросить МКС розслідувати ймовірні воєнні злочини та злочини проти людства, скоєні в Україні. 2 березня до неї долучилися ще 38 країн.

Міжнародне право навряд чи зупинить агресію Росії. Щоб припинити поточні бойові дії, знадобиться використовувати всі наявні військові, фінансові та дипломатичні ресурси.

Читайте також: Дайджест | Як кадирівці провалили план Путіна, а Маск допомагає у війні дронів. Огляд західних медіа (18 березня)