"США показали зуби". Китай підняв авіацію, Пелосі все одно прилетіла до Тайваню: що далі
Міноборони Тайваню заздалегідь підвищило рівень бойової готовності, очікуючи на ескалацію, а Китай підняв у повітря військову авіацію. На очах практично всього світу літак зі спікеркою Палати представників США Ненсі Пелосі на борту ввечері 2 серпня приземлився на острові Тайвань, попри відкриті та приховані погрози КНР.
Війна не розпочалася. А Росія та Китай отримали чіткий сигнал, який стосується, зокрема, й України: короткий розбір LIGA.net.
Читайте нас у Telegram: тільки важливі та перевірені новини
ЩО СТАЛОСЯ. Ввечері 2 серпня літак спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі приземлився на Тайвані. Це перший із 1997 року подібний візит на острів. Пелосі в аеропорту назвала свій приліт "історичною подією": головне з її заяви.
Напередодні приземлення Пелосі телебачення Тайваню повідомило про введення на острові другого рівня тривоги. Авіація Тайваню взяла літак із Пелосі під супровід. США та Китай також підняли у повітря військову авіацію та скерували її у бік Тайваню. Борт із Пелосі супроводжували американські винищувачі та авіаносці.
Посадка літака, попри погрози КНР, минула спокійно.
Прибуття Пелосі до Тайбею транслювалося основними телеканалами. Це її остання зупинка у багатоденній поїздці Азією.
Візит схвалений колегами Пелосі, пише The Hill. У заяві, опублікованій одразу після її приземлення, група з 26 сенаторів Республіканської партії, включно з лідером меншості Мітчем Макконнеллом, заявила, що підтримує цю поїздку.
Хуан Чао-юань, 53-річний власник бізнесу, заздалегідь прийшов до аеропорту. "Я дуже схвильований цим візитом, – каже він The New York Times. – Це приклад, який показує, що США не потрібно вести переговори з КПК (Комуністичною партією Китаю. – Ред.). Вони можуть приїхати сюди, якщо хочуть... Це демонструє незалежність Тайваню".
"Я дуже радий, що спікерка Пелосі приїхала, щоби висловити свою підтримку", – цитує The Washington Post ще одного людину, яка зустрічала, 72-річного Лю Юе-ся, який тримав плакат з написом: "Спікер Пелосі, ласкаво просимо до Республіки Тайвань". Лю десятиліттями виступав за формальну незалежність Тайваню від Китаю: "Ми не маємо нічого спільного з Китаєм. Ми не хочемо поєднуватися з ними".
Пелосі планує зустрітися з Президентом Тайваню Цай Інвень 3 серпня, відвідати законодавчі збори та банкет у Тайбеї.
Китай висловив протест проти цього візиту і закликав США "не йти далі небезпечним шляхом", порушуючи принцип одного Китаю: це "серйозно підриває мир і стабільність у Тайванській протоці і посилає сепаратистським силам абсолютно невірний сигнал про незалежність Тайваню". У заяві йдеться, що "такі дії США подібні до гри з вогнем", а "ті, хто грають з вогнем, гинуть від вогню".
Читайте також: Китайський пропагандист видалив твіт із погрозами нападу на літак Пелосі
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Китай ще минулого тижня відкрито пригрозив, що США "грають із вогнем, якщо дозволять візиту спікера відбутися". Цьому передували 2,5-годинні телефонні переговори Президента США Джо Байдена та китайського лідера Сі Цзіньпіна.
10 червня міністр оборони Китаю Вей Фенхе під час зустрічі з головою Пентагону Ллойдом Остіном попереджав, що Пекін "без вагань розпочне війну", якщо Тайвань проголосить незалежність.
У США стверджують, що відправили свого спікера, щоби продемонструвати солідарність із Тайванем.
"Ми повинні зважати, що Пекін не хоче, щоби спалахнув воєнний конфлікт зі США. Тому... утримається від відповіді, яка може призвести до... воєнної ескалації", – цитує The Washington Post Аманду Сяо, старшого аналітика з Китаю у Міжнародній кризовій групі.
У 1979 році США та Тайвань підписали документ про відносини: про підтримку економічних, культурних та військових зв'язків. США зобов'язалися надавати Тайваню оборонну та військову допомогу. У більшості країн світу є "принцип одного Китаю", згідно з яким немає "двох Китаїв", і Тайвань з КНР – одна держава.
"США теж підтримують принцип одного Китаю", – пояснює керівник секції Азіатсько-Тихоокеанського регіону New Geopolitics Research Network (Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння) Юрій Пойта. Але США додають: об'єднання можливе лише мирним шляхом і не в односторонньому порядку.
Байден у травні заявив, що Вашингтон задіє армію, якщо Китай спробує захопити Тайвань силою. Тому сьогодні під час приземлення літака з Пелосі ситуація була розжарена до краю.
Китай останніми роками інтенсивно розвивав свої збройні сили, особливо ті компоненти, які призначені для військових операцій саме на тайванському напрямку, каже Пойта: це ВПС, ВМС, включно з десантом. Але вирішив не переходити червоні лінії.
"Китай, попри загрозливу риторику, не пішов на військову ескалацію, не застосував зброю, а лише продемонстрував готовність до її застосування", – вважає Пойта. Хоча візит Пелосі явно інтерпретується КНР як порушення принципу одного Китаю.
ЩО ДАЛІ. "Найближчим часом ми спостерігатимемо демонстрацію Китаєм військової присутності. Він проводитиме військові навчання, зокрема із застосуванням балістичних ракет. Але сторони працюють над тим, щоби реальний воєнний конфлікт не стався", – каже Пойта.
Китай уже оголосив про нові навчання з бойовими стрільбами у Східно-Китайському морі: з 6:30 до 18:30 щодня до п'ятниці, 5 серпня.
"США показали зуби – причому двічі за останні дні", – пише у Facebook ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін. Вперше – коли знищили в Афганістані лідера Аль-Каїди Аль-Завахірі (подробиці спецоперації читайте тут). Вдруге – організувавши візит Ненсі Пелосі на Тайвань.
І це важливо для України.
В Україні багато хто боїться, що підвищення ставок американцями відверне їх від війни з Росією, пише ексміністр: "Дарма, все з точністю до навпаки. Кремлівський режим не розуміє жодної цивілізованої дипломатії, лише силу. Зуби, які США показали Китаю та терористам, одразу побачили в Кремлі. Сигнал дуже простий: ми нікого в цьому світі не боїмося і дістанемо всіх, хто нам погрожує. Просто і максимально доступно. Для всіх, насамперед, для Кремля".
Для України це означає дуже багато, вважає і Пойта. США підтвердили, що їхня зовнішня політика будується на альянсах. Тайвань – один із таких альянсів в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
"Підтримка США Тайваню – це демонстрація США готовності до оборонної та військової підтримки союзників. Зокрема, у військовому протистоянні з КНР. Зокрема, у випадку, якщо керівництво Китаю ухвалить рішення про силове захоплення острова", – вважає він.
Якби США поступилися в цій кризі, це би показало, що США не готові до реальної підтримки партнерів, і викликало ще більш агресивну реакцію КНР, завдання якої – витіснення США з Азіатсько-Тихоокеанського регіону: "І це дало би, зокрема, сигнал Росії, що США втрачають політичний та дипломатичний вплив".
Читайте також: Розбір | Підпалити Балкани. Чи може початися війна між Косово та Сербією – і до чого тут Росія
