Переговори у Стамбулі: Кремль зі старту намагається занизити ставки
Декілька міркувань щодо переговорів у Стамбулі.
1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі. Повністю різний склад. Це означає, що або тоді, або зараз (або і тоді, і зараз) Росія "валяє дурня". Тобто ставила/ставить зовсім інші завдання замість самих переговорів щодо припинення війни.
2. Щодо "стамбульського складу". Поряд з дивною персоналією Мединського, який займався та займається псевдоісторичним обґрунтуванням російської війни проти України (подібно "стражданням молодого Вертера") та публічно демонстративно розрізав у 2022 році банківські картки (типу — РФ не боїться санкцій), наявність двох представників "військового крила" принаймні хоча б допускає, що обговорюватиметься питання лінії розмежування (для перемирʼя на суші).
3. Окрім складу делегацій, який Росія свідомо зі свого боку занизила (можливо, щоб не можна було одразу ухвалити рішення, це допускало б лише високий рівень представництва), має значення і те, про що йтиметься на самих переговорах. Заявлена позиція України, Європи, США щодо необхідності 30-денного перемирʼя передбачає обговорення проблематики, повʼязаної саме з перемирʼям – а не з "першопричинами" з боку РФ (чи тих, що звучали останніми місяцями, чи тих, що звучали у березні-квітні 2022-го). Юридичний статус територій та скорочення військового потенціалу України не входить до рамки обговорення перемирʼя.
Хочеться сподіватися, що переговори у Стамбулі, навіть якщо безпосередньо сьогодні/завтра там не буде ухвалено якогось рішення, все ж стануть певною транзитною точкою – або для руху до перемирʼя, або до подальшого посилення санкційного тиску на РФ.