Сухий і жорстокий розрахунок: Кримський шантаж Володимира Путіна
Вже в перші години після появи повідомлень про пожежу на Керченському мосту з'явилися коментарі про те, що російський президент Володимир Путін сприйматиме руйнацію мосту як особисту образу й обов'язково "помститься" за нього.
Але виявилося, що російський президент збирається використати ситуацію навколо Кримського мосту зовсім не для помсти, а для шантажу. І в цьому, гадаю, весь Володимир Путін.
Першим елементом цього шантажу є легітимація знищення цивільної інфраструктури України. Вперше з початку війни російські керівники практично не приховують, що прагнуть зруйнувати цивільну інфраструктуру. Здавалося б, у разі руйнування Кримського мосту, в якому Кремль звинувачує українські спецслужби, удари мали б завдаватися по горезвісних "центрах ухвалення рішень". Але ні, Кремль цікавить саме удар по інфраструктурі, а російські пропагандисти пояснюють ці атаки своїй аудиторії саме тим, що "Україна почала перша".
Другий елемент шантажу – це готовність поставити під питання зернову угоду. Схоже, для Путіна шантаж голодом – це частина стратегії боротьби із Заходом. Він, певно, ще не відмовився від ідеї, про яку пише преса, спровокувати глобальну міграційну кризу за допомогою голоду в країнах "глобального півдня".
Російський президент, напевно, пам'ятає, як міграційна криза часів сирійської війни змінила політичний ландшафт Європи – і "може повторити". Від провокування голоду Кремль, можливо, втримали побоювання, що в голоді країни "глобального півдня" звинуватять саме Росію – і тоді не станеться не лише "розвороту від Заходу", а й "розвороту на Схід".
Втім, невдачі на фронтах можуть спонукати Путіна повернутися до голоду. І те, що російський президент говорить про можливість доставки вибухівки для підриву Керченського мосту... зерновозом, про це свідчить. Такий міфічний "зерновоз" може з'явитися у доповіді Слідчого комітету Російської Федерації буквально будь-якої миті. І якщо Путін заявить про відмову від угоди – це теж не буде "помста". Впевнений, це буде сухий і жорстокий розрахунок.
Таких елементів шантажу в російській політиці довкола Криму було чимало і, либонь, ще буде чимало. Пожежа на Керченському мосту наочно продемонструвала готовність Путіна використати будь-яку ситуацію для подальшої ескалації ситуації. Адже що таке шантаж? Це і є улюблене кремлівське підняття ставок, якими стали і війна Росії проти України, і погрози ядерною зброєю, і відмова від постачання газу до країн ЄС.
І пожежа на Керченському мосту для Путіна – це, певен, насамперед "підняття ставок". Новий великий шантаж.
Cпеціально для Крим.Реалії
