Успішна торгівля давно перестала бути справою лише експортерів. Це одне з ключових завдань для влади. Бо йдеться про створення власного іміджу української продукції, оригінального державного бренду Made in Ukraine як додаткового інструменту посилення міжнародних зв’язків та контактів.

Україна й надалі поглиблюватиме торгівлю на ринках ЄС. Але в середньостроковій перспективі слід охопити великі потенційні ринки з високими показниками зростання (Азія, Африка). До топ-20 перспективних ринків для нас сьогодні входять Туреччина, Китай, Індія, Єгипет, Саудівська Аравія, Канада, ОАЕ, США, Ізраїль, Білорусь, Грузія, Молдова, Бангладеш, Японія, Індонезія, Філіппіни, Нігерія, Швейцарія.

Водночас період 2005-2015 років характеризується зменшенням обсягів та низькою ймовірністю створення нових товарів для експорту.

Експорт 2005.jpg
Експорт 2005.jpg

Це свідчить про несистемний, уривчастий характер торгівлі й може означати низьку підготовленість експортерів та відсутність необхідних навичок. 

А для справжнього успіху мало просто вийти на новий ринок. Важливо закріпитися на ньому, адаптуючись до потреб споживачів.

Експорт 2015.jpg
Експорт 2015.jpg

Багато компаній попри свою активність та бажання розширювати експорт мають недостатньо знань, навичок і ресурсів, щоб ефективно скористатися порадами експортного консалтингу чи їхати відкривати нові ринки й шукати партнера в торговій місії чи виставці.

Для експортера сьогодні мало просто лишатися у тренді. Треба вміти пристосовуватися до змін раніше, аніж вони настануть.

Існує чотири ключових напрями, які життєво необхідно розвивати українському бізнесу для роботи на нових ринках: експортні компетенції, оптимізація бізнесу, маркетинг та PR, ділові навички.

Ми почали створювати систематизовану освітню платформу в лютому 2017 року спільно з Офісом з просування експорту. За цей час вже проведено понад 20 освітніх семінарів на експортну тематику, де як спікери виступають провідні галузеві експерти-практики.

Лише за останні півроку такі семінари відвідали понад 1000 представників бізнесу, який експортує або ж зацікавлений у виході на нові ринки.

Можливостей та корисної інформації не буває забагато. Особливо якщо це вузькоспеціалізовані практичні поради та інформаційні матеріали. Разом з урядовими делегаціями до перспективних країн та ринків часто рушає представник, який збирає важливі дані про особливості ринку та країни, інформацію про вимоги до продукції та товарів, дивиться на нові тренди й перспективні напрями можливої співпраці. Потім ця інформація трансформується в навчальні матеріали для українських експортерів.

Читайте также - Города разума. Когда в Украине появятся smart cities

Наприклад, угода про вільну торгівлю з Канадою (CUFTA) встановлює чіткі правила визначення походження товарів, які дозволяють (або ні) отримати преференційний доступ на канадський ринок у межах CUFTA.

Експортеру слід знати, що преференції матиме товар, повністю вироблений в Україні, вироблений виключно з українських матеріалів або підданий достатній переробці в Україні. Причому за останнім пунктом є також свої вимоги та правила.

Експортерам також варто знати, що канадські споживачі звертають особливу увагу на продукти соціально відповідальних компаній - це створює в їхніх очах додаткову цінність та лояльність до бренду.

Взагалі інструментів для такої практичної освіти багато: торгові місії й виставки, експортний консалтинг та аналітика ринків, державні публічні закупівлі, програми підтримки.

Найважче - переконати бізнес, який успішно експортує, що йому також потрібно вчитися, і вчитися постійно. Адже експорт - це "складний" товар з багатьма даними та змінними.

Переконаний, що лише у взаємодії бізнесу та влади можна досягти успіху. Завдання влади - створити можливості, а задача бізнесу - якнайкраще ними скористатися.

Саме так держава допомагає трансформації звичок і ментальності українського підприємця, адже сума успіху всіх експортерів стане успіхом усієї України.

Степан Кубів, перший віце-прем’єр-міністр України, міністр економічного розвитку і торгівлі України