Каждый пятый заболевший коронавирусом - медик. Что пошло не так в украинской медицине
1739 - саме стільки медиків станом на 27 квітня офіційно інфікувалися новим коронавірусом з 9009 підтверджених випадків. Лише за останні дві доби вірус підтвердили у майже 200 медпрацівників.
Зранку 27 квітня повідомили про спалах COVID-19 серед медиків Маріупольської лікарні - 19 інфікованих.
На Буковині, де найбільше зафіксованих випадків коронавірусу, керівник обласної клінічної лікарні Сергій Цинтар каже, що загалом захворіли 44 медики: там і медсестри, і санітарки, і лікарі. Троє лікарів захворіли в пульмонологічному відділенні і четверо – в інфекційному.
Чому так багато? Єдиної причини, чому в Україні стільки хворих медиків, немає.
Це букет: хворих везуть не туди, пацієнтів сортують неправильно, недостатньо засобів індивідуального захисту і не всі медпрацівники вміють ними правильно користуватися. До того ж, медики не живуть у лікарнях, а їздять додому, ходять в крамниці тощо.
Неправильне сортування пацієнтів ще на вході в лікарню
Найбільші помилки і причини інфікування медиків яскраво помітні на двох прикладах - великого Маріуполя і маленького Мукачева.
Маріуполь
Обласна лікарня, де спалах коронавірусу серед медпрацівників, не входить у список 242 лікарень для прийому хворих з COVID-19.
Керівник департаменту охорони здоров’я Донецької області Володимир Колесник називає спалах “життєвою ситуацією”, коли ургентний хворий, якому потрібна невідкладна допомога, поступає у відділення, але не знає, що інфікований.
Його прооперували, і на третій день після операції почала рости температура, з’явилися ознаки коронавірусу.
Протестували, діагноз підтвердили, і тоді почали перевіряти на коронавірус пацієнтів та медиків лікарні.
Цього можна було б уникнути, якби Маріуполь пішов по шляху маленького Мукачева на Закарпатті - і правильно сортував пацієнтів.
Мукачево
В.о. директора Мукачівської центральної лікарні та експерт з питань охорони здоров’я Євген Мешко в розмові з LIGA.net пояснює, що зробило місто для того, щоб захистити своїх медиків та інших пацієнтів лікарні від зараження.
На первинній ланці - де сімейні лікарі, педіатри й терапевти - відійшли від очних консультацій і на 99% перейшли на дистанційні.
Якщо пацієнту потрібен огляд, є два варіанти: виїзні бригади сімейних лікарів або швидка.
Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное
Сімейні лікарі, залучені у виїзди, заочно не консультують, проводять виключно огляди на дому і забирають там же мазки на ПЛР-тести.
Наступна лінія захисту - логістика всередині лікарні. Планові втручання відмінили, як і по всій країні. Тому зараз заповнених лише 80 ліжок із 500.
Територію лікарні зробили режимним об’єктом. Сюди можна зайти або через машину швидкої, або через сортувальну палатку на вході.
Там медпрацівник у захисті оглядає пацієнта на вході, проводить первинне опитування. Тоді вирішує, який стан людини і чи є потреба їй заходити в лікарню.
Якщо є, пацієнт потрапляє в приймальне відділення. Його тут розбили на два пункти - інфекційне та неінфекційне.
В інфекційне попадають люди з температурою неясного генезису і респіраторними ознаками. Всі інші - в неінфекційне. Але на цьому сортування не закінчується.
З неінфекційної приймальні пацієнти потрапляють в окреме відділення, універсальне. Там є операційна, реанімаційні ліжка тощо. У цьому відділенні вони доти, поки їм не зроблять ПЛР-тести.
Якщо результат позитивний, скеровують у визначену для пацієнтів з коронавірусом лікарню. Якщо негативний, пацієнт іде далі - у конкретне відділення лікарні.
З інфекційної приймальні пацієнти потрапляють в інше приміщення. Усім роблять теж ПЛР-тести. Позитивних - в Ужгород. Негативних - у другу “інфекційну”, яка чиста від коронавірусу.
До усіх пацієнтів тут ставляться як до потенційно інфікованих, пояснює Мешко. Це дозволяє захистити і лікарів, і пацієнтів без коронавірусу, які могли б його за інших умов підхопити в лікарні.
Наприклад, були випадки, коли до Мукачівської лікарні зверталася вагітна на ранньому терміні з токсикозом - і у неї виявили коронавірус при тестуванні. Так само з COVID-19 виявився пацієнт з інсультом, людина з виразкою, і з раком крові.
"Усі ці люди могли б бути в терапії більшості лікарень", - пояснює Мешко.
Організацію потоків пацієнтів вважає найвагомішою причиною інфікувань медиків Павло Ковтонюк, експерт з питань охорони здоров’я та заступник міністра в МОЗ 2016-2019 роках.
Захист лікарів
"Усі, хто зайшли в заклад - потенційно інфіковані, такий протокол повинен діяти", - твердить Ковтонюк. Тому у засобах захисту одразу мають бути усі працівники. Наразі ж у нас ситуація інша.
Ось що кажуть стандарти надання допомоги при коронавірусі: "Усі медпрацівники, які перебувають в зоні пацієнта та/або контактують зі слизом з дихальних шляхів – наприклад, мокрота, БАЛ, матеріал відібраний зі слизових носа, мають використовувати ЗІЗ. Зоною пацієнта є зона в радіусі одного метру навколо пацієнта".
Однак схема, оприлюднена в наказі, каже: спочатку - провести оцінку пацієнта, а коли є підозра на коронавірус - одягнути засоби захисту.
Це нам підтвердили й кілька медиків. "Первинка може одягнути захист після того, як опитає скарги і епіданамнез. І тільки коли є підозра, одягати захист. Правду каже приказка "після бою руками махати пізно", - розповіла одна медпрацівниця.
Присоединяйтесь к Instagram Liga.net - здесь только то, о чем вы не можете не знать
Сімейна лікарка Марина Халімоменко пояснює, що така схема є, але - приватний - розробив свій алгоритм. Прийом ведуть у засобах захисту - без різниці, яка саме причина звернення пацієнта.
Інша сімейна лікарка Дарина Дмитрієвська каже, що вони питають пацієнта при записі, чи має він респіраторні симптоми і базово на прийомі сидять у масці, іноді в окулярах. Але не в повному захисті.
Хиби цього наказу можна усунути, якщо зробити медичне сортування на вході в медзаклад, додає експерт з питань охорони здоров’я та сімейний лікар Вадим Вус. Це уже залежить від керівників на місцях.
Є проблеми з захистом лікарів і у визначених 242 лікарнях для прийому хворих на коронавірус. За даними урядових відкритих даних, загалом забезпеченість медиків захистом у цих лікарнях - 64% (за розрахунками потреби на 30 днів).
Немає жодної області, забезпеченої на 100%. Всі більш-менш на одному рівні. Менш ніж наполовину забезпечена Івано-Франківська область.
Хворих везуть не в ті лікарні
Ще одна причина, чому так багато інфікованих медиків в країні - хворі з коронавірусом потрапляють не у визначені для цього лікарні.
Голова Національної служби здоров’я Оксана Мовчан в інтерв’ю Інтерфаксу сказала:
Лікар з Дніпра погодився анонімно розказати про ситуацію у своїй лікарні. Її немає у списку визначених 242, але є вже двоє підтверджених пацієнтів з коронавірусом і понад 50 контактних осіб. Оскільки лікарня не у списку, засобами захисту держава їх не забезпечує, каже медик.
"Наскільки я знаю, усіх контактних не відсторонили від роботи: пацієнтів з пневмоніями в терапії багато, навантаження на медперсонал велике, тому відсторонюють вибірково", - додає співрозмовник. Він купив за власні кошти два малярійних костюми та респіратори - тихенько, не кажучи про це вдома, бо це обійшлося дорожче за місячну зарплату.
"Коли я через свою роботу не тільки нічого з грошей додому не приношу, але ще й тягну на ЗІЗи, це не може подобатись. Тому сім’я просить взяти відпустку за власний рахунок", - каже лікар.
Цими засобами він не користується, бо не може обробляти, щоб використовувати повторно. Таких костюмів в лікарні майже ні в кого не має, розповідає медик. Волонтери подарували лікарні 40 костюмів, тому реанімацію ними забезпечили, але цього явно замало. За держкошт видали рукавички і маски (по 1 чи 2 з початку пандемії - не на день, а взагалі).
Подписывайтесь на рассылки Liga.net - только главное в вашей почте
Одноразово за пацієнтів з COVID-19, які лежать в “не тих” лікарнях, НСЗУ заплатить, але більше не буде, оскільки це “небезпечно для лікарів і пацієнтів: лікарня, яка приймає таких пацієнтів, повинна відповідати ряду вимог”. Наприклад, лікарня має створити такі маршрути пацієнтів, щоб не заразити коронавірусом пацієнтів з іншими діагнозами, пояснює Мовчан (Хоча згодом виявилось, що не всі лікарні подавали про дотримання вимог правдиві дані).
Павло Ковтонюк згадує кейс Монастириська - звичайної лікарні, куди прийшли хворі з коронавірусом і почався спалах в медзакладі: "Такого повно. Протоколи не працюють". Окрім маршрутизації, одна з причин - лікарень для госпіталізації хворих з коронавірусом - забагато.
"Виходить 10 лікарень в середньому на одну адміністративну одиницю. Щоб що? Там є величезна частка лікарень, де 1-2 апарати ШВЛ, є такі, де жодного нема, тільки кілька ліжок інтенсивної терапії", - каже експерт.
І додає, що за статистикою є багато маленьких лікарень, куди лягають з коронавірусом 1-2 людини. Тому маємо розпорошення хворих по країні і немає нормальної концентрації засобів захисту.
"Я б робив по кілька лікарень на область, але знав, що усі мобільні апарати ШВЛ там є, ми туди звозимо хороших анестезіологів, усі медпрацівники захищені. І туди спрямовував би потоки хворих з COVID-19, які везе швидка", - радить ексзаступник міністра МОЗ.
Інфекційний контроль у самих лікарнях
У такій великій кількості лікарень, ще й дрібних, дуже важко організувати якісний інфекційний контроль. На цьому наголошує і в.о. керівника Мукачівської райлікарні Євген Мешко.
За його словами, зараз кожен четвертий інфікований на Закарпатті - медик. "Бо в Україні фактично немає програм інфекційного контролю. В лікарнях їх або не було, або було лише де-юре, а де факто її не виконували. Тут питання менеджменту на всій вертикалі. Винні всі - МОЗ, департаменти, керівники закладів", - вважає Мешко.
МОЗ не догледіло, а департаменти охорони здоров’я не надто й цікавилися цим питаннями, керівники лікарень на місцях на закупівлю захисту для лікарів переключилися, і контроль загубився.
"Ще місяць тому я бігав по всіх структурах, що є величезна проблема. Вона була не стільки в ЗІЗах (засобах індивідуального захисту - Ред.), скільки в розумінні, як їх використовувати", - пригадує Мешко.
Медиків не навчили, яка правильна послідовність одягання засобів захисту, і, що особливо важливо, як їх правильно зняти.
"Це основа, бо маючи все, все одно можеш заразитися при роздяганні", - пояснює експерт.
Тому він пропонував волонтерську допомогу кільком медзакладах. Хотів їм допомогти і навчити використовувати захист.
Також помітив, що медзаклади не розуміли, що і для чого купувати. Або не туди розподіляли. Наприклад, лікарня закупила засоби захисту, але забрало їх не відділення, якому вони найбільш потрібні. Або купили, але все стояло на складі. Чи навіть було у відділенні, але лікарі боялись, щоб їм по шапці не дали, що не так їх витрачають.
LIGA.net зателефонувала до Центру громадського здоров’я з проханням надати деталі захворювання медиків: хто частіше інфікується - сімейні лікарі, працівники лікарень або швидких, і як це різниться по регіонах.
Пресслужба сказала, що про це інформацію не збирає. На запитання "Чому" відреагували, що візьмуть це до уваги на майбутнє. Запит з такими ж запитаннями ми надіслали до Міністерства охорони здоров’я. Відповіді досі немає.
