Уявіть, як генеральний прокурор Росії, їхній міністр МВС, керівник ФСБ звітує в Думі про переслідування активістів. Не можете?

А тепер уявіть що їх колеги в європейських країнах криють матом парламентарів чи відмовчуються після 55 нападів та смерті регіональної лідерки від ран, отриманих в наслідок атаки на неї. Теж важко.

А в нас звіт з матюками це реальність. Ми такий вийшли з совка чи русміра, але до станції відповідальності влади, підзвітності та верховенства права ще не дійшли.

Так, не може в ТСК [тимчасова слідча комісія - Ред], метою якого є контроль якості роботи правоохоронної системи входити "голос" цієї системи, хай навіть зі статусом депутата. Так, політик на позиції прокурора, який кидається заявами та словами замість звітувати про роботу, це перебор. Так з цими відрижками минулого теж треба боротися. Як і робити усе, щоб ситуація змінилася в напрямку практикування, а не маніпулювання верховенством права, підзвітність та відповідальністю. При цьому не буде кардинальних змін без зміни лідерства, політичного керівництва країни. Діюча еліта здатна лише виправдовувати та закривати очі на неспроможність і навіть злочини своїх. Чи є зміна? Точно є. Чи здатна вона взяти відповідальність? Є сумніви.

Пригадуєте, на Майдані у найбільш темні моменти ми починали укріпляти ближні барикади та будувати дальні? Це про це ж саме. Треба знайти барикаду, яку укріпити тобі та друзям під силу і робити це якнайкраще.

Тут важливо не впасти у дві крайності: зневіра і легковірність. Що все погано чи що все так добре, як тільки може бути. Бо і одне і інше веде в ілюзію. Яка настільки огидна чи приваблива, що відриває від реальності.

Коли дуже важко, здається що немає ніякого просвіту, треба просто працювати більше та якісніше. Пригадуєте, на Майдані у найбільш темні моменти ми починали укріпляти ближні барикади та будувати дальні? Це про це ж саме. Треба знайти барикаду, яку укріпити тобі та друзям під силу і робити це якнайкраще. Готуючись до наступу посилювати захист. Ми дійшли так далеко, як змогли, але куди ближче ніж заслуговують Герої, ніж заслуговує Катя.

Ми маємо зберегти країну для них, не дати нас роз'єднати, очиститися від старих та напівнових, які живуть за старими правилами. Та щоб це зробити ми маємо бути в реальності, не дозволяти емоціям керувати нами. Зможемо?

(Джерело)