Вже сім років поспіль Україна намагається купити американські зенітно-ракетні комплекси Патріот. Далі заяв ця ініціатива так і не просунулася. Але два дні тому міністр реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков на зустрічі у США прямо заявив, що Україні потрібно посилити протиповітряну оборону і вона готова розмістити у себе війська США. Хоча у президента Зеленського і називають це "гіпотетичною можливістю зміцнення обороноздатності", в Кремлі вже забили на сполох.

Ексміністр оборони Андрій Загороднюк підтвердив LIGA.net, що Україні потрібні американські ЗРК, а ось із розміщенням військ США можуть виникнути проблеми: їх буде важко вписати в українську систему обороноздатності, є питання і юридичного характеру. Але в партії Слуга народу вважають, що в умовах війни з Росією вистачить і рішення президента.

Чи реально розмістити в Україні американські війська і чи підуть на це в Києві та Вашингтоні – з'ясовувала LIGA.net.

ЩО ТАКЕ ПАТРІОТ

MIM-104 Patriot – це основна система протиповітряної і протиракетної оборони США, говорять в американському Центрі стратегічних і міжнародних досліджень. Спочатку Патріот розроблявся як система ППО, але під час модифікацій вона отримала здатність уражати балістичні, крилаті ракети і баражуючі боєприпаси.

ЗРК Patriot у Румунії (Фото – EPA)

Система Патріот складається з шести компонентів: ракета, пускова установка, радіолокаційна установка, станція управління, блок генератора і щогла високочастотної антени. Завдяки постійним модифікаціям сьогоднішній Патріот мало схожий на початкову систему, розгорнуту 1983-го, зазначають у Центрі.

СІМ РОКІВ УКРАЇНА ХОЧЕ КУПИТИ ПАТРІОТ

Переговори про потенційне придбання Патріота тривають вже упродовж семи років, розповідає LIGA.net колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін: "Просили, починаючи з 2014 року. Переговори тривали в різних умовах".

Про таку можливість говорили екссекретар Ради нацбезпеки і оборони Олександр Турчинов, експосол України у США Валерій Чалий і п'ятий президент Петро Порошенко.

Їхні надії підхопили і у Зеленського. Наприклад, глава ОП Андрій Єрмак висловлював здивування, що американські ЗРК містяться у Польщі, а "мають бути" в Україні, яка тримає лінію оборони проти Росії.

Загороднюк 2020 року теж говорив, що хоча Україні було б стратегічно цікаво купити Патріот, вона не вела такого діалогу через обмеженість ресурсів та інші пріоритети. Його думка не змінилася і нині. "Ми говорили про надання підтримки у вигляді малих кораблів, у нас була пропозиція щодо Mark VI. І тоді і зараз ми вважаємо, що це більш нагальне питання, ніж ППО. Ризики на морі абсолютно безпосередні. ППО також потрібно, але це тривалий процес", – говорить LIGA.net Загороднюк.

Клімкін пояснює, що Патріот не купили раніше, оскільки "американці не готові нам це продавати в будь-якому вигляді".

Американці вважають, що продаж цієї системи створить фундаментальний конфлікт з Росією, а друге – вони не довіряють нам, щоб ми повністю керували нею. Вони бояться витоку технології, інформації та зрештою, що це потрапить до російських рук, – каже ексглава МЗС Павло Клімкін

Тепер риторика України трохи змінилася. Зокрема, мова зайшла вже не просто про купівлю, а про розміщення американських підрозділів ППО. Перебуваючи з візитом у США, міністр реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков сказав, що через готовність РФ розмістити в Криму ядерну зброю необхідно розширити пакет безпеки для України, насамперед – "завдяки розгортанню сил ППО, навіть шляхом розміщення американських підрозділів". За його словами, наше законодавство це дозволяє.

Пізніше в ОП уточнили ідею міністра. Там пояснили: його заяву слід трактувати не як намір, а як "гіпотетичну можливість".

"Це не те, що Україна серйозно розраховує найближчим часом вдатися до запрошення американців та встановлення військових баз. Це залежить не тільки від слів, а й від консенсусу в Україні та бажання самого НАТО. І від готовності прийняти факт, що будь-які кроки у цьому напрямі неабияк дратують нашого північного сусіда", – сказав прессекретар президента Сергій Никифоров. Він уточнив, що якщо таке питання буде піднято під час переговорів Байдена із Зеленським, то про нього повідомлять постфактум.

І в Кремлі дійсно рознервувалися. Там слова Резнікова називають "провокацією" і загрожують ескалацією в разі реалізації.

ЧИ МОЖЕ УКРАЇНА РОЗМІСТИТИ У СЕБЕ ВІЙСЬКА США

Різниця між заявами про купівлю ЗРК і розміщенням іноземних підрозділів ППО очевидна. Перше має на увазі, що військові ЗСУ керуватимуть іноземною технікою; друге – припускає розміщення іноземних військ на території України. Можливо, вони американським військовим допомагатимуть і в обслуговуванні техніки.

У всякому разі виникає питання, чи може Україна розмістити у себе іноземні війська? Стаття 17 Конституції забороняє розміщення "іноземних військових баз" в Україні. Рада щороку ухвалює спеціальний закон навіть для простого допуску іноземних солдатів до навчань. Однак опитані LIGA.net експерти вважають, що розміщення військ можливе.

"Я вважаю, що для розгортання американських підрозділів ППО є необхідні політичні і юридичні підстави", – говорить LIGA.net нардеп Слуги народу, глава Комітету Ради із зовнішньої політики Олександр Мережко. "Насамперед США за Будапештському меморандуму є однією з країн-гарантів нашої безпеки".

На його думку, сили ППО в Україні – виправданий і логічний крок, враховуючи російську агресію і готовність Кремля до розміщення ядерної зброї в окупованому Криму. Оскільки Україна "юридично і фактично" перебуває в стані війни з Росією, то "не потрібно ухвалювати якийсь спеціальний закон або змінювати Конституцію" для розміщення тут іноземців.

Це питання – прерогатива президента як верховного головнокомандувача. Особливо під час війни, – каже нардеп Олександр Мережко

Глава комітету нагадав, що в Конституції йдеться про бази на постійній основі, а нині "йдеться лише про тимчасове розміщення іноземних військових з країни-гаранта нашої безпеки під час війни." На мою думку, в умовах війни достатньо рішення президента", – додав він.

"Тут є питання про наявність іноземних військових на території України і в якому форматі вони будуть. У нас тривають спільні навчання, – каже LIGA.net конституціоналіст Сергій Панасюк. – Постійна локалізація у нас заборонена Конституцією, але це нікому не завадило розміщувати військову базу в Криму".

Він пояснює, що Конституція забороняє постійну дислокацію військових іншої країни в Україні, але можна почати "жонглювати термінами": "Це може бути тимчасова місія, тимчасові вчення або спільна операція... Юридично правильним буде, якщо КСУ роз'яснить положення щодо військових баз".

Теоретично рішення про розміщення іноземних військ в Україні можуть оскаржити в КСУ, припускає він: "І суд може визнати це, припустимо, конституційним, а також дати вичерпну відповідь, що не можна і що саме говорить Конституція про військові бази – що таке військова база, наскільки вона має бути тимчасовою, скільки на ній має бути людей і яка там буде техніка".

На думку Панасюка, через військову агресію Росії КСУ може ухвалити більш політичне рішення, розглянувши питання не тільки з юридичної позиції, а з огляду на наявність загрози.

КСУ може визнати конституційним майже будь-яке розміщення майже будь-якого контингенту військ, поки це не названо базою. А для української державності це є більш-менш гарантією того, що Росія не нападе, – каже конституціоналіст Сергій Панасюк

Панасюк вважає, що представники влади можуть ініціювати розміщення військ з обтічним формулюванням, і поки це рішення на скасують або не оскаржать у судовому порядку, воно діятиме: "Звичайно, у нас проросійська опозиція може піти до КСУ і почати оскаржувати таке рішення. Але КСУ може розглянути це питання не завтра і навіть не післязавтра. Це може тривати роками". Водночас він уточнює, що кращий варіант – почути трактування КСУ, який має поставити крапку в цьому питанні.

ЧИ ПОТРІБНО ЦЕ УКРАЇНІ І ЧИ ПІДУТЬ США НА ТАКИЙ КРОК

Очевидно, що мотивація України в розміщенні на своїй території американських військових – це не тільки зміцнення двосторонніх відносин, а й створення додаткових гарантій від повномасштабної агресії з боку Росії.

Загороднюк вважає, що Україні, безперечно, потрібні американські елементи ППО – і необхідно знайти механізм, як привезти сюди дорогу техніку. Однак постійно розміщені американські війська їй не потрібні. Він аргументує це двома моментами: перший – конституційною забороною; другий – складністю механізму їх вписування до системи оборони України.

Вони діятимуть за задумом свого командування... Складно буде зрозуміти, за яких умов вони почнуть діяти. Це не наші війська, це будуть американські війська в Україні. Там буде багато питань щодо правового статусу, але головне – як вони посилять нас, – каже ексглава Міноборони Андрій Загороднюк

На його думку, Резніков мав на увазі постачання засобів ППО і разом з ними технічної підтримки, навчання тощо: "Вони будуть працювати над посиленням нашої обороноздатності. Їх мета – посилити ЗСУ. Це буде плюс. Це так само, як зараз проходять тренувальні місії. Якщо це буде така сама місія з підтримки засобів ППО, то це нормальна тема".

Загалом Загороднюк не вважає реалістичним присутність американських військових в Україні: "Нам потрібно вибудовувати власні здатності. Якщо будь-яка військова допомога нам у цьому сприяє – це плюс, якщо вона існує тут для власних завдань, які жодним чином не пов'язані зі стратегією воєнної безпеки України, – це зовсім інше питання. І я не думаю, що Україна так ставитиме питання, щоб вони тут перебували з якимось своїм задумом. Це і їм не потрібно, і нам не потрібно".

Подібної думки дотримується і військовий експерт Михайло Самусь. По-перше, є сумніви в конституційності такого кроку, каже він LIGA.net. А по-друге, США до цього теж не готові.

Нам ПДЧ не можуть надати, а ми про підрозділи ППО говоримо. А ПДЧ в порівнянні з американськими підрозділами ППО на території України – це взагалі ніщо, – вважає військовий експерт Михайло Самусь

На його думку, упор необхідно робити на купівлю систем протиракетної оборони, оскільки ППО в України є, і досить ефективна: "Українська промисловість здатна створити і середньої дальності, і ближньої дальності системи ППО. За протиракетну оборону – її потрібно негайно закуповувати в США і, можливо, в Ізраїлі".

"Підрозділи ППО США на території України не потрібні, вони викличуть тільки зовнішньополітичні заперечення і внутрішньополітичні дискусії щодо конституційності такого кроку, і це буде використано у внутрішньополітичній боротьбі", – вважає Самусь.

Експерт-міжнародник Денис Москалик не згоден. Він пояснює LIGA.net , що розміщення американських військ ППО було б бажаним, оскільки Україна перебуває під постійною загрозою російської експансії. Однак це навряд чи станеться: США не хочуть безпосереднього зіткнення з Росією з огляду на свою політику протистояння з Китаєм: "В Україні є надія, що американці будуть захищати її, і сама їхня присутність вже зможе зупинити агресію. Але це малоймовірно, поки ситуація на міжнародній арені не зміниться".

Українські військові на навчаннях

Самусь також не вірить у розміщення американських підрозділів: це внесло б дисбаланс у політику Байдена з вибудовування антикитайської коаліції, де Росії теж відведено роль.

Україні потрібно переконувати США, що такий сценарій збільшив би не тільки нашу, а й загальну безпеку, вважає Клімкін. І що Україна готова послідовно реалізовувати спільні проєкти: "Але за моєю інформацією з Вашингтона, сьогодні американці не мають такої довіри до послідовності наших дій і готовності йти до кінця".

На його думку, почати можна з більш реалістичних речей: засобів спостереження, обміну інформацією, нарощування спільних тренувань, збільшення присутності не тільки військових США, але й інших країн.

Розмістити батальйон морської піхоти десь в Одесі для тренування нашої морпіхоти. Може бути? Може бути. Це складні, але реальні речі. А якщо ми вимагатимемо нереального, то потім буде розчарування. І скажіть, кому це вигідно? – каже Клімкін

Загороднюк коментує, що надання засобів ППО і сил для їхньої підтримки – це політичне питання, що вимагає переговорів: "Деякий час тому вони не були готові на цю тему спілкуватися... Зараз, наскільки я знаю, ситуація така сама. Але річ у тім, що у недалекому минулому вони не були готові і надавати сюди летальну зброю, але все змінилося".

Часи справді змінюються. У травні глава Держдепу Ентоні Блінкен, відповідаючи на запитання про можливість надання Україні систем ППО або розміщення тут американських Патріотів, сказав: "Ми розглядатимемо будь-яке прохання подібного роду. Пентагон є основним партнером України, і у міру того, як ми ведемо переговори, ми шукаємо, яка додаткова допомога необхідна понад ту, яку ми вже надаємо, враховуючи обладнання, яке в нинішній ситуації допомогло б Україні. Цей процес активно обговорюється".

ДЕ ЩЕ Є ПАТРІОТИ І АМЕРИКАНСЬКІ ВІЙСЬКОВІ

17 країн, враховуючи США, мають в наявності або погодилися придбати систему Патріот: Нідерланди, Німеччина, Японія, Ізраїль, Саудівська Аравія, Кувейт, Тайвань, Греція, Іспанія, Південна Корея, ОАЕ, Катар, Румунія, Швеція, Польща і Бахрейн.

Останні одержувачі – Румунія і Швеція. Вони отримали перші компоненти восени 2020-го і навесні 2021-го відповідно.

У Польщі, яку Єрмак наводив як приклад, Патріоти розміщуються з 2010 року. Переговори про захід американських підрозділів тривали два роки. Але потім Варшава вирішила купити їх і для себе. 16 пускових установок, чотири радіолокаційні станції, понад 200 ракет і американська система управління повітряної оборони мають прибути до Польщі до кінця наступного року, операційна готовність буде досягнута в 2023-2024 році. Вартість контракту – $4,7 млрд. Це буде новітня модифікація Патріота.

Країна-член НАТО Туреччина не отримала американські ЗРК, оскільки купила російські системи С-400. Це не сподобалося Вашингтону, і там відмовилися продавати Анкарі зброю.

ЗРК Patriot на американській авіабазі Кадена в Японії (Фото – EPA)

У деяких країнах системами ППО керують місцеві військові, але є винятки. В Японії і Південній Кореї, що мають статус основного союзника США поза НАТО, частина Патріотів перебуває у підпорядкуванні як місцевих ВС, так і дислокованих там американських військових. Україна є кандидатом на цей статус.

Наприклад, у Південній Кореї перебуває майже 30 000 американських військових. Однак присутність там почалася за часів корейської війни і сьогодні складається з восьмої армії США, ВПС, ВМС і ССО. За керування системами Patriot там відповідають 2-й батальйон 1-го артилерійського полку ППО США і 6-й батальйон 52-го артилерійського полку ППО США. Американські військові діють там, починаючи з 1950-х. Вони підтримують баланс сил у регіоні і здатні захистити Корею від можливої агресії сусідів.

Ідентична ситуація складається і в Японії. Там американські військові опинилися під час Другої світової війни. Сьогодні на Окінаві, зокрема, розміщується 38-а артилерійська бригада ППО США, що керує Патріотом. Основні цілі США в Японії збігаються із завданнями в Південній Кореї – підтримка регіонального балансу сил, проведення спільних навчань і сприяння безпеці Японії. Наприклад, Патріоти активізують, коли Північна Корея проводить ядерні випробування, оскільки іноді ракети летять в її бік.

Читайте також: Рєзніков у Вашингтоні: Нам потрібна ППО, можемо розмістити війська США в Україні