Вранці 29 жовтня повітряні та морські дрони атакували російські кораблі у Севастополі. За даними джерел LIGA.net – це справа рук Військової контррозвідки СБУ за підтримки ВМС України.

"Напад на базу військово-морських сил – взагалі дуже складна операція, – пояснює LIGA.net капітан, військовий моряк у запасі Павло Лакійчук. – Але такого, щоб зібралася група операторів із ноутбуками в умовному Очакові чи Києві та атакувала реальну ціль, в історії ще не було... Це фантастика, і вона переходить у практику".

Чим унікальна атака на бухту в окупованому Севастополі, що вона дає ВМС України і як змінить флоти інших країн, чи можуть дрони витіснити неповороткі кораблі – розбиралася LIGA.net.

Читайте нас у Telegram: тільки важливі та перевірені новини

ІСТОРІЯ ПОВТОРЮЄТЬСЯ:
чорний день для росіян у Севастополі

29 жовтня надводні та повітряні дрони вдарили по флоту РФ у Севастополі. На відео операції знято, як безпілотні катери врізаються в російські кораблі, які не встигають ухилятися. На одному із фрагментів окупанти обстрілюють дрон із вертольота.

Росіяни визнали лише пошкодження тральника "Іван Голубець", але OSINT-розслідувачі GeoConfirmed кажуть: вражені ще щонайменше два кораблі, зокрема флагман ЧФ РФ – фрегат "Адмірал Макаров".

"За моїми даними, фрегат, тральник, ракетний катер, десантний корабель. Один фрегат намагався вийти в море та полювати за дронами", – каже LIGA.net військово-морський експерт Defense Express Володимир Заблоцький.

Україна офіційно не визнає причетності до цієї атаки. Але за даними джерел LIGA.net, спецоперацію виконала Військова контррозвідка СБУ за підтримки ВМС України.

Виконуючий обов'язки голови СБУ Василь Малюк, за даними LIGA.net, особисто брав участь в розробці спецоперації та в ніч удару по кораблях, разом з іншими військовими, керував операцією.

"Твориться історія. Ми вперше застосували бойові безпілотники морського базування", – розказав співрозмовник в спецслужбах України.

Атака дронів відбулася у "чорний" для росіян день. 108 років тому – 29 жовтня 1914 – турецький флот влаштував схожу "ранкову побудку", напавши на російські кораблі в бухті Севастополя, нагадує LIGA.net Павло Лакійчук, капітан ВМС першого рангу в запасі, керівник безпекових програм центру глобалістики "Стратегія ХХІ".

"Це історичний прецедент, – згоден Володимир Заблоцький. – Сама ідея атакувати флот противника в захищеній гавані – не нова. Були атаки на Порт-Артур, Таранто, Перл-Харбор. А ось безпілотна та дистанційна атака – це (у війні. – Ред.) нове".

Читайте також: Британія відповіла на звинувачення РФ у причетності до атаки на її кораблі у Севастополі

ФАНТАСТИКА – РЕАЛЬНА:
що показала Україні та світу атака у Севастополі

Надводні безпілотники у минулому застосовувалися у танкерних війнах США, Ізраїлю та Ірану, зазначає для LIGA.net офіцер Армії оборони Ізраїлю, військовий аналітик Ігаль Левін. Але в умовах повномасштабної війни морські дрони показали себе вперше.

"Зібралася група операторів із ноутбуками в умовному Очакові чи Києві та атакувала реальну ціль. Це повноцінна операція, удар по ворожій базі ВМС, – упевнений Лакійчук. – Такого в історії ще не було".

Жодна людина на місці атаки не була присутня. Скоординувати та організувати таку акцію ніхто не пробував, каже він.

Операція вимагала високої інтенсивності, адже базу ворога було добре захищено, каже LIGA.net Андрій Риженко, капітан ВМС першого рангу у відставці, експерт Центру оборонних стратегій.

У США тренд на надводні дрони існує вже п'ять років, але там точилася дискусія, як краще їх застосовувати – для розмінування чи патрулювання, пояснює Павло Лакійчук.

Атака дронів у Севастополі показала: найефективніше застосування у співвідношенні витрати/результат – знищувати супротивника.

"Те, що сталося у Севастополі, – це неконтактна війна. Це прецедент. Можливо, переломний момент у військовій теорії. Момент, коли фантастика переходить у практику", – припускає він.

ДОВІДКА. Які саме надводні дрони застосовувалися проти ЧФ РФ – достеменно невідомо. Але у вересні на берег Севастополя викинуло безпілотник, ніс якого, ймовірно, засвітився на відео операції. Це українська розробка – гідроцикл, перероблений у "бойове каное", вважає Риженко.

За версією Заблоцького, дрон несе у бойовій частині до 75 кг вибухівки, оснащений безшумними водометними двигунами, а стійкий зв'язок забезпечує Starlink. Він не може знищити корвет чи фрегат, додав Риженко, але здатен його пошкодити.

Надводний безпілотник (фото – Стратком ЗСУ)

Надводний дрон, на відміну від торпеди, керується у режимі реального часу, додає Лакійчук. Оператор може не просто скоригувати курс, а оцінити ситуацію, обрати найкращу ціль і вдарити в найбільш вразливе місце.

Наслідки атаки дронами можуть бути і не катастрофічними для противника. Але є сенс продовжувати їх використовувати, вважає Заблоцький: "Ми показали, що здатні проникати".

Лакійчук вважає головною перемогою операції – злам російської тактики "корабельне коло". У межах цієї тактики РФ виводила кораблі на зовнішній рейд бухти Севастополя, де вони маневрували, щоб не бути ураженими як стаціонарні цілі. Але дрони все одно їх наздогнали.

"Ми зруйнували тактику росіян. Нехай тепер вигадують щось нове", – каже капітан Лакійчук.

Для України дрони – ідеальний варіант у протистоянні з противником, що переважає, за умов агресії, каже Риженко.

У перспективі дрони можна використовувати не лише проти кораблів, а й проти підводних човнів та військової інфраструктури.

ДЕ МОЖУТЬ З'ЯВИТИСЯ НАДВОДНІ ДРОНИ:
чи витіснять вони великі кораблі

Приклад України вивчатиметься та застосовуватиметься іншими прибережними країнами без великого флоту, не виключає Риженко. Операція у Севастополі буде цікавою для Тайваню, каже Ігаль Левін.

Китай нарощує флот та спускає на воду великі кораблі – основний театр можливої війни буде на морі та у небі. Тайвань 100% намагається зібрати інформацію про події у Севастополі, проаналізувати її та отримати всю повноту уроків, упевнений аналітик.

Однак лише на дрони прибережним країнам покладатися не варто, вважає Риженко. Вони мають слабкі місця, залежні від погоди та проблематично використовуються на відстані 1000 морських миль.

"Безпілотники – це не універсальна зброя. Не можна абсолютизувати якусь зброю, – пояснює Заблоцький. – Це тактичний засіб досягнення успіху в конкретних умовах та у конкретний час".

Великі, менш рухливі, але універсальні кораблі все одно будуть потрібні – дрони їх не витіснять, переконані всі четверо експертів. Наприклад, далеко від баз – щоб захищати торговельні шляхи.

"Ще є океанічні авіаносці, – нагадує Лакійчук. – Це один великий аеродром, який переміщається по всьому світу. А фрегати, есмінці та інші кораблі забезпечують роботу цього аеродрому".

Авіаносці виконують ще й роль демонстрації сили, їх точно не вийде замінити на дрони, зазначає Левін. Але надводних і повітряних безпілотників на морі все одно ставатиме більше.

У США є ідея патрулювати катерами-дронами прибережні зони, а турки думають над авіаносцем для безпілотників, наводить приклад Лакійчук: "Теорія рухається в цьому напрямку – але наші військові вкотре перевершили військові уроки світової науки".

Наразі надводні безпілотники залишаються новою зброєю з невідомими ворогові технічними характеристиками, зазначає капітан. З кожною новою атакою противник покращуватиме оборону своїх баз.

"Ну а ми будемо вигадувати все нові засоби атаки. Це нескінченна боротьба гармати проти броні, – пояснює Лакійчук. – Що переважить: більша потужність гармати чи більший шар броні?"

Зрештою, це призводить до зламу – і тоді вигадують іншу зброю, каже він: "Так буде і цього разу. Це початок".

Читайте також: Тема дня | "Хвилі 5 метрів не буде". Росія замінувала Каховську ГЕС та дамбу: чим загрожує підрив