Російський культ війни  та роль російської православної церкви у його становленні; соцмережі змінюють політику через криваву агресію Росії; Європа намагається відмовитися від кремлівського газу.

Що іноземна преса пише про війну Росії в Україні: огляд LIGA.net.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

The Washington Post: Соцмережі не були готові до російсько-української війни. До наступної вони мають підготуватися

Ще місяць тому закликати до насильства щодо росіян у Facebook було неможливо, вас миттєво б забанили. Зараз це дозволено. І навпаки, державні медіа Росії на різних іноземних платформах заблоковані, пише The Washington Post. 

The Washington Post (скриншот)

Не лише Facebook переписав правила у відповідь на криваву агресію Росії. Google видаляє відео, що виправдовують війну, Twitter відмовляється рекламувати відео, пов’язані з російськими державними мовниками, а TikTok не погоджується працювати в Росії через новий закон про "фейкові новини". Не варто і говорити, що це суперечить стандартній політиці платформ, які існували весь цей час. 

Відмова соцмереж від нейтральності – істотний крок в іншу геополітичну реальність, вважає газета. Яким буде результат – нам усім ще доведеться дізнатися. 

Експерти вважають: у новій реальності соцмережам потрібні не нові правила на час військового конфлікту, а "протоколи воєнного часу", які можна гнучко та контекстуально застосовувати. 

Facebook бодай стартував на цьому шляху. Компанія каже, що розпочала формувати спеціальні команди у 2018 році, щоби "краще зрозуміти та вирішити, як соціальні медіа використовуються в країнах, які переживають конфлікт", і що вона найняла більше людей, які розбираються в місцевих контекстах, зокрема в М’янмі та Ефіопії.

The Economist: Російський культ війни, який не помічали на Заході

Російський диктатор Владімір Путін не просто напав на Україну, він намагається її покарати за вибір європейського шляху та цінностей. Ба більше, він боїться, що цінності вільних виборів та свободи слова можуть проникнути в Росію, пише The Economist. 

Хрестовий похід проти ліберальних цінностей Європи називається "рускій мір" – туманний історичний термін, який означає "об’єднання слов’янських цивілізацій на тлі спільної мови, релігії та спадщини". Путінський режим ще більше спростив ідею до обскурантистської суміші антизахідної православної догми, націоналізму, теорій змов та сталінізму, що тримають разом "державу, яку необхідно боронити". 

The Economist (скриншот)

Війна в Україні є останнім і найяскравішим проявом цього ідеологічного руху. Тепер на перший план вийшов темний та містичний компонент жаги до смерті. 

Православна церква відіграє у цьому не останню роль. Відроджена Сталіним під час Другої світової війни, вона була важливим безпековим компонентом до кінця радянської епохи, і залишається такою зараз.

Московський патріархат так ніколи й не каявся за співпрацю зі Сталіним. Патріарх Кіріл зараз закликає росіян до війни з Україною, що є ознакою дотичності до культу смерті. Храм збройних сил РФ довершує цю композицію: собор кольору хакі, із підлогою з перероблених німецьких танків, його мозаїки вшановують вторгнення у Грузію у 2008 році, окупацію Криму та участь у сирійській війні. 

Утім, набагато важливішими представниками культу є силовики та ФСБ, які давно вважають себе членами закритого ордену. Менталітет "ми в облозі" та антизахідна риторика є важливими складовими їхніх переконань.

Читайте також: Байден про Путіна: Диктатор, який будує імперію, не може залишатися при владі

Розпочалося все ще у 2005 році, коли книгу під назвою "Проєкт Росія" доставили в різні куточки країни. Якщо коротко, то книга називала демократію загрозою, а Захід – ворогом. Уже за два роки, під час Мюнхенської промови, Путін окреслить нову війну. 

Тоді всі вважали, що ця ідеологія – лише димова завіса для путінського клептократичного режиму, і не вважали її чимось серйозним. Жахлива помилка. Вже зараз різні джерела розповідають, що Путін втратив останніми роками інтерес до поточних справ держави, зосереджуючись на своїх "історичних місіях відновлення Росії в її справжніх кордонах", а з його друзів залишився наближеним тільки Юрій Ковальчук, який підживлює його божевілля. 

Взірцем "Росії майбутнього" у цій релігії розглядають окуповані частини Донеччини та Луганщини: неосталіністські озброєні групи, православний фундаменталізм, відсутність демократії та відмова від усього західного. 

Politico: Як лідери ЄС відмовляються від російського газу 

У п’ятницю лідери ЄС витратили безліч часу, щоби збагнути, як вберегти виборців і бізнеси від різкого зростання цін на енергоносії, пише Politico.

 

Європа має намір у довгостроковій перспективі відмовитися від викопного палива з Росії. Раніше про це тільки говорили, але, зважаючи на війну в Україні, тепер це стало невідкладним питанням безпеки. Німеччина, наприклад, хоче позбутися залежності від російських вугілля і нафти до кінця поточного року. 

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також наголосила на підтримці України, зазначається у матеріалі. 

Раніше про бажання допомогти Європі сказав президент США Джо Байден, який приїхав на континент підтримати союзників. Особливо наголошувалося на подоланні залежності від російського газу. Вже цього року Вашингтон поставить в Європу 15 млрд кубометрів скрапленого газу, і на 50 млрд кубометрів більше щороку до 2030 року. 

Зараз Росія постачає Європі 155 млрд кубометрів на рік, або приблизно 40% від загального рівня споживання. Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що "зробити Європу вільною від російської енергії є амбітною метою", і хоча він не сказав, коли саме це відбудеться, але пообіцяв що "набагато швидше, ніж деяким здається". 

Читайте також: Розбір | Чому ми просто не можемо визнати, що Україна виграє – The Atlantic