Захід має не втрачати пильності та розгорнути великі військові сили на Сході; чим схожа Корейська війна 1950-х та російсько-українська, і чому Європа навряд чи зможе припинити купувати російську нафту. 

Що іноземна преса пише про війну Росії проти України: огляд LIGA.net.

За даними системи медіамоніторингу Semantrum, яка на
прохання LIGA.net аналізує найвпливовіші світові ЗМІ, найголовнішими темами останніх днів були:

– у британських медіа – ракетний удар по Кременчуку, Росія відклала оголошення захисників Маріуполя "терористами";
– в американських – Україна проводить контрнаступ на Херсонщині, як російські олігархи переписують майно на дружин;
- у німецьких медіа – залежність Німеччини від російського газу, майбутній вступ Фінляндії та Швеції до НАТО.

У фокусі іноземних медіа також – збільшення оборонних бюджетів країн Європи, можливе визнання Росії "країною-спонсором тероризму", заборона на імпорт російського золота.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Bloomberg: Захід має розгортати сили НАТО на Сході, щоб вижити

Лідери країн Північноатлантичного договору 29 червня перебувають у Мадриді на одному з найважливіших самітів Альянсу за останні десятиліття. НАТО подолало дипломатичний шантаж Туреччини і отримає двох нових членів — Швецію та Фінляндію, пише Bloomberg.

США та країни блоку скоро зіткнуться з неприємною реальністю: навіть якщо війна  закінчиться поразкою Росії, східний фланг НАТО потребуватиме більшої кількості військ, ніж до початку повномасштабного вторгнення в Україну. 

Bloomberg (скриншот)

Коли Росія розпочала агресію проти України у 2014 році, Альянс розробив дуже обережну стратегію захисту свого східного флангу — лише кілька тисяч військових у Польщі та країнах Балтії, які перебували у постійній ротації. Такі скромні сили не здатні зупинити наступ армії РФ, однак вони мали бути запорукою того, що всі члени НАТО одразу відреагують. 

Після 24 лютого 2022 року Пентагон направив додаткові сили до Східної Європи. Зараз приблизно 10 000 військових розквартировані у Польщі, 2 500 — у Румунії, та 2 000 — у країнах Балтії. Контингент США в Німеччині також був посилений – приблизно до 40 000 особового складу. Мета полягала в тому, щоб Росія не спокусилася атакувати країни Альянсу. 

Проте Росія зав’язла в Україні, зазнавши величезних втрат піхоти, бронетехніки, сил спеціальних операцій та інших. Слабкість та недалекоглядність Кремля впевнили Італію та Францію, що додаткові сили розгортати непотрібно. Це погана ідея. Результат війни допоки неможливо передбачити, і навіть якщо Володимир Путін програє, він і з розбитою армією може завдати величезної шкоди. 

Старі сценарії НАТО не працюють. Тепер в Альянсу не буде часу звільняти території країн Балтії, якщо Кремль їх захопить, адже після агресії він одразу почне погрожувати ядерною зброєю. А на захоплених територіях путінська армія вчинятиме воєнні злочини, як у Бучі. Прем’єрка Естонії Кая Каллас вже сказала: навіть короткострокове захоплення її країни Росією закінчиться "повним знищенням країни та нашої культури".

Читайте також: Огляд | Удар по Кременчуку міг стати одним з найкривавіших терактів. Хто вбиває людей у XXI сторіччі

The Wall Street Journal: Таємниці дружин олігархів – документальний фільм про російський бруд

"Таємниці дружин олігархів" — 83-хвилинна документалка CBS News про психічний стан Путіна та його поведінку. Це фільм про людей, які допомогли йому зберегти владу і досить часто потім потрапляли в опалу, були вбиті чи змушені тікати, пише The Wall Street Journal.

У "таємниці" потрапили історії про те, як колишня дружина російського диктатора принижувала його публічно. А ще – історії про бідне дитинство Путіна і юність з посередніми здібностями.

The Wall Street Journal (скриншот)

Ці історії переходять до відомого медійного епізоду з диктатором – виконання мелодії Blueberry hill перед натовпом підлабузників, серед яких були Жерар Депардьє, Голді Хоун, Курт Рассел та Венсан Кассель. Деякі речі можуть бути занадто реальними для телебачення.

На жаль, серед знаменитих людей, які підтримували та заохочували Путіна, були і президенти США: і Джордж Буш-молодший, і Барак Обама, і Дональд Трамп. Фільм дає можливість по-новому подивитися на режим Путіна крізь коментарі його колишніх прибічників.

Левова частина фільму стосується того, як путінські олігархи отримали владу і як вони перетворювалися на його ворогів.

Серед жінок, з якими спілкувалися автори стрічки — графиня Олександра Толстая, її колишній партнер Сергій Пугачов був відомий як "банкір Путіна"; Тетяна Фокіна – вона разом з Євгеном Чичваркіним тепер керує модним винним магазином у лондонському районі Мейфер, тішить глядачів різними історіями про розкіш і про те, як самого Чичваркіна змусили відмовитися від власного бізнесу і втекти з країни.

У стрічці фігурує Ксенія Собчак, батько якої Анатолій був першим обраним мером Санкт-Петербурга в 1991 році і політичним наставником Путіна. Марина Литвиненко, вдова вбитого ексрозвідника Олександра Литвиненка, згадує, як її чоловікові доручили викорінювати корупцію у ФСБ, але виявилося, що керує корупцією сама ФСБ. Фокіна каже, що росіяни-емігранти відчувають відповідальність за війну в Україні. "Я хочу пишатися тим, що я росіянка, — каже вона, — але зараз це неможливо".

Foreign Policy: Війна в Україні — відлуння Корейської війни

На що найбільше схожа російсько-українська війна? На корейську. Хоча обидва конфлікти можна назвати регіональними, вони мали (і матимуть) вплив на глобальну архітектуру безпеки, пише Foreign Policy. 

Корейська війна розпочалася у 1950 році, і міжнародна система на той момент ще тільки формувалася у біполярний світ, де США та СРСР були домінантними силами. Холодна війна тільки починалася і не була настільки стабільно неконфліктною, як люди звикли її уявляти.

Зараз також триває перехід: тепер РФ втрачає статус великого гравця, а світ починають ділити між собою Вашингтон та Пекін. 

Foreign Policy (скриншот)

Коли війська Північної Кореї перетнули кордон Південної, НАТО консолідувалося, щоб захистити союзника від агресії соціалістичних держав. Війна в Україні також сприятиме геополітичній реорганізації. За результатами цієї війни Росія неодмінно стане набагато залежнішою від Китаю. Агресивна поведінка Москви змусить європейців та американців припинити миролюбно дивитися на авторитарні країни. 

Зараз знову на тлі російської агресії НАТО відроджує свою єдність. Ще кілька років тому Європа просила американців вивести війська з континенту та натякала на смерть Альянсу. Непорозуміння відкинуті. Країни Альянсу оголошують про збільшення оборонних бюджетів. 

Ми входимо у фазу нової холодної війни, яка не буде настільки стабільною та передбачуваною, як раніше. У 1950-х Корею вважали країною на периферії інтересів США. До 24 лютого 2022 року так само думали про Україну. В обох випадках ці країни стали символом життєво необхідних інтересів Вашингтона та НАТО. Війна Росії проти України "розбудила" світ.

Читайте також: Розбір | Україна – кандидат у члени ЄС. Що дасть зміна статусу українському бізнесу

The Wall Street Journal: Не забороняти російську нафту, а виставити для неї максимально можливу ціну. Наскільки це спрацює? 

Сполучені Штати та Європа намагаються знайти спосіб припинити фінансувати військову машину російського диктатора Володимира Путіна, водночас не загрожуючи рецесією своїм економікам. Остання ідея, яку озвучили на саміті Великої сімки: встановити цінове обмеження для російської нафти. Та наскільки цей спосіб є дієвим?

Попри зусилля Заходу, доходи Кремля від експорту нафти зросли після вторгнення в Україну. США заборонили імпорт нафти з Росії. Європейський Союз погодився припинити його цього року, за винятком постачання по трубах до Угорщини, Словаччини та Чехії.

The Wall Street Journal (скриншот)

Проте Китай та Індія радо купують російську нафту зі значною знижкою. 

Зрештою, країни Великої сімки погодилися розглянути обмеження ціни на російську нафту. Ідея полягає в тому, щоб створити картель покупців, який змусить Росію погодитися на ціну трохи вищу, ніж її собівартість, вона може становити близько $10 доларів за барель. Тоді Китай та Індія не змогли б своїми діями перешкоджати санкційному режиму, а Європа та США не відчули б такого сильного економічного удару від обмежень. Авторка цієї ідеї — Джанет Єллен, міністерка фінансів США. 

Перша проблема щодо цього плану: на нього має погодитися сам Путін, що є малоймовірним. Друга — такі країни, як Угорщина, можуть скористатися подібною можливістю, щоб послабити санкційний режим

Набагато кращий спосіб: підвищити енергетичну незалежність Європи та США, на що зараз уряди не готові піти, адже довго боролися за перехід на екологічну енергетику і накладали мита на викопне паливо. Адміністрація Байдена продовжує обмежувати видобуток газу та нафти у США. 

А навіть якщо цей план і запровадити в життя, це не знімає головної проблеми: війну треба вигравати на полі бою, і західні країни мають постачати Україні якомога більше необхідного озброєння

Читайте також: Дайджест | Як спецпідрозділ США координує постачання HIMARS, а Шольц рятує імідж. Огляд західних медіа