Анджей Дуда і Керсті Кальюлайд (колаж - LIGA.net)

64% українців готові підтримати вступ України до Європейського Союзу, свідчать останні опитування. Однак у Євросоюзі консенсусу щодо українського питання немає. Підливає масла у вогонь президент Естонії Керсті Кальюлайд, на думку якої Україну від ЄС відокремлюють "світлові роки". Водночас президент Польщі Анджей Дуда вважає, що ЄС – "не клуб для обраних". Чи готовий Євросоюз прийняти до своїх лав Україну, що цьому заважає і що потрібно робити Україні, – в короткому розборі LIGA.net.

ЩО СТАЛОСЯ. 16 вересня Дуда заявив, що Європа – континент, а не клуб для обраних, а Євросоюз має бути відкритим для європейських країн, які проводять реформи.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

За словами Дуди, ЄС не викликатиме довіри, якщо його партнерам, які проводять модернізацію і хочуть до нього приєднатися, не буде надано такої можливості.

Серед країн, які мають бути частиною ЄС, Дуда назвав Україну і Молдову. Він нагадав, що 2014 року українці гинули на барикадах, щоб їхня країна одного разу увійшла до європейської спільноти.

За словами Дуди, в Польщі встановився консенсус щодо політики розширення Євросоюзу, щоб подолати поділ Європи на країни, які входять та не входять до нього.

Іншої думки президент Естонії Кальюлайд. В кінці серпня вона заявила, що Україна, Грузія і Молдова не виконують критеріїв членства в Євросоюзі і країнам може знадобитися 20 років, щоб вступити до ЄС.

11 вересня Кальюлайд зробила свій прогноз ще більш песимістичним і заявила, що для вступу до Євросоюзу Україні потрібно виконати копенгагенські критерії, а на це Україні "потрібні світлові роки".

ДОВІДКА. Копенгагенські критерії – умови для вступу країн до Євросоюзу, які вимагають дотримання демократичних принципів, принципів свободи й поваги прав людини та принципів правової держави, а також наявності ринкової економіки та дотримання загальних правил і стандартів ЄС.

На підтвердження того, наскільки Україна далека від побудови правової держави, Кальюлайд навела приклад естонських інвесторів, одному з яких не допомогло в Україні навіть звернення до європейського правосуддя, а іншому через адвоката запропонували поділитися частиною бізнесу, щоб прискорити укладання "дуже серйозної угоди" в Україні.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Заява президента Естонії більше емоційна і не відображає стратегічного курсу країни, вважає співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.

"Це було сказано на тлі проблем, пов'язаних з присутністю естонського бізнесу в Україні. Вона керувалася здебільшого емоціями. Тим паче вона сказала це на фініші своєї каденції", – зазначив експерт у коментарі LIGA.net.

Водночас заява Дуди відповідає курсу Польщі, вважає Пашков. Він нагадав, що президент Польщі був присутній на саміті Кримської платформи у Києві, а в травні поточного року підписав з Володимиром Зеленським декларацію про підтримку Польщею європейських прагнень України.

Щодо Євросоюзу загалом, то позиції країн-членів суперечливі й неоднозначні. На відміну від Польщі, більш обережні Франція, Німеччина та Італія, нагадує Пашков.

Чому питання членства України не на часі в ЄС. Пашков пояснює це цілою низкою чинників:

  • По-перше, пробуксовування реформ у певних сферах. Яскравим прикладом є судова реформа.
  • По-друге, всередині самого ЄС немає згоди щодо цього питання. Серед членів ЄС є розбіжність з різних питань, і щодо інтеграції України зокрема.
  • По-третє, ситуація з коронавірусом спричинила сплеск національного егоїзму і "вакцинної дипломатії".
  • По-четверте, це страх перед Росією і прагнення налагоджувати з нею стосунки у форматі business as usual. Північний потік-2 це підтверджує.

ЩО РОБИТИ УКРАЇНІ. На думку Пашкова, для ЄС зараз на першому місці інтеграція західних Балкан. Це найлегший і менш болісний шлях для Євросоюзу.

Водночас у Євросоюзі розгортається широка дискусія щодо формування європейських збройних сил і загалом майбутньої архітектури ЄС. І тут Україні було б доречно стати учасником цієї дискусії, вважає Пашков.

Зараз Зеленський, за його словами, взяв курс на формалізацію проблеми перспектив України. У травні з Польщею і країнами Балтії було ухвалено спільну декларацію про співпрацю. Відбулися локальні саміти асоційованого тріо Україна-Молдова-Грузія.

"Сьогодні важко сказати, якою буде загальна позиція ЄС щодо України. Але Україні варто ставити на порядок денний надання дорожньої карти щодо перспектив членства, як ПДЧ до НАТО. Це цілком слушне питання і варто рухатися в цьому напрямі", – вважає Пашков.

Читайте також: "Друзі так говорити не повинні". Кулеба розчарований словами президента Естонії про Україну