Український військовий Андрій (ім’я змінено на прохання героя) був звільнений з полону під час одного з останніх обмінів. У розмові з LIGA.net він просить про повну анонімність і навмисно не каже, коли саме повернувся. Лише уточнює, що в цьому обміні брали участь полонені з різними строками: від двох до дев'яти місяців.

"В полоні залишились мої побратими. Я не хочу їх підставляти. Росіяни все читають", – зізнається військовий.

Росіян дуже дратує, коли звільнені полонені починають розповідати про умови полону, підтверджує LIGA.net співрозмовник, залучений до обмінів.

LIGA.net поспілкувалась з розвідкою й дізналась, як Україна повертає з полону військових під час великої війни: відверті деталі.

Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини

"Я ЖИВ У ФОТОГРАФІЇ СИРОГО ПІДВАЛУ"

Місце утримання Андрій свідомо не називає, але запевняє, що неофіційно про нього всім відомо: "Єдине, що можу сказати: це не Росія".

ДОВІДКА. В травні 2022 року Медійній ініціативі за права людини вдалося встановити 22 локації утримання українців. Три з них – в окупованому РФ Криму та п'ять – у Донецькій області.

Найвідоміше місце утримання – колонія в Оленівці.

Росія використовує окуповані території як свого роду правовий офшор, пояснює LIGA.net лауреатка Нобелівської премії миру та очільниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук: "Навіть після незаконної анексії саме влада цих "псевдореспублік" несе відповідальність, а не федеральні органи".

"Живеш на підвалі, раз на день заносять їжу. Другий раз можуть занести цигарки, – пригадує Андрій умови полону. – Іноді приводять новеньких. Картинка статична, ти живеш у фотографії сирого підвалу".

Про тортури і катування Андрій говорити відмовляється: "Після потрапляння в полон тебе привозять і опитують. Можуть робити умовні очні ставки. Наприклад, ти потрапив до полону з побратимом, і він щось на допиті сказав, а ти ні. І таким чином ти, виходить, збрехав".

За його словами, ті, кого росіяни ловлять на брехні або хто показує зневажливе ставлення до окупантів, перебувають у полоні довше.

"Тобі відразу кажуть: "Якщо ти не створюєш проблем, поводишся спокійно та відповідаєш на запитання на початку – то через певний час тебе обміняють". Ті, хто поводяться спокійніше, – в них більше шансів", – пояснює Андрій.

Офіційні українські органи, залучені до обмінів, утримуються від деталізації воєнних злочинів росіян стосовно військовополонених.

"На превеликий жаль, є дані про порушення прав полонених і поводження з ними, яке суперечить Женевським конвенціям. Все це фіксується", – стримано повідомив LIGA.net спікер ГУР Андрій Юсов.

Читайте також: Росіяни в останній момент скасували запланований обмін полоненими

Офіс українського омбудсмана також фіксує різні види тортур та знущань стосовно українських полонених, але свідомо не вдається в подробиці, пояснює LIGA.net уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими рекомендує уникати надмірної конкретики про тортури та умови утримання, адже ворог може оцінювати ефективність впливу тортур, базуючись на спогадах звільнених з полону.

Матвійчук вважає, що в цьому питанні необхідно знайти баланс.

"Нам потрібна базова інформація про порушення для того, щоб на міжнародній арені ми говорили конкретними кейсами, а не загальними словами", – пояснює Матвійчук в коментарі LIGA.net.

За її словами, Україна зацікавлена в тому, щоб показувати докази, як насправді Росія ставиться до полонених. Це дозволить організувати більш потужний тиск на Росію, щоб вона якомога швидше звільнила людей, а до моменту звільнення – покращила до них ставлення.

"В нас немає іншої можливості, окрім як говорити з людьми, які це пережили і які можуть розповісти, як це було. Базові порушення гуманітарного права не можуть бути таємницею", – додає юристка.

Звільнені з полону у лютому 2023 року українські військові (фото – Координаційний штаб)

Матвійчук каже, що світ і так знає про практику катувань від росіян: "Зашкодити може озвучування конкретних прізвищ людей, які там знаходяться. Але сам факт того, що росіяни катують і є люди, які вже були звільнені і готові про це говорити, – не бачу жодних застережень".

"МОБІЛІЗОВАНІ З ОРДЛО РОСІЮ ЦІКАВЛЯТЬ НАЙМЕНШЕ"

Коли росіяни назвали прізвище Андрія і вивели з місця утримання – він на 90% розумів, що буде обмін. На це натякали українські військові, які перебували в полоні довше. "Ми бачили, що кожного місяця приблизно в тих самих числах є обмін. Тому ми давно його очікували", – пояснює він.

Чітко визначеної сталості в обмінах немає, одночасно можуть готуватися кілька паралельних обмінів, каже LIGA.net Юсов. Один обмін може готуватися кілька місяців. Першочергово Україна запитує про обмін важкопоранених, хворих та жінок. Але росіяни не дають всіх, про кого просять. На жаль, в полоні досі перебуває багато поранених.

Читайте також: Росіяни везуть українських полонених "на обмін", потім кажуть "Україна відмовила" – омбудсмен

Контакти щодо обміну – наразі єдиний формат спілкування з російською стороною, запевняє LIGA.net радниця керівника ОП Дарія Зарівна.

Зустріч Єрмака з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими (фото – ОП)

У межах координаційного штабу є спеціальна переговорна група, яка проводить переговори щодо обмінів. Її координує начальник ГУР Кирило Буданов. Він з кінця травня 2022-го очолює штаб замість Ірини Верещук, віцепрем'єрки—міністерки з питань реінтеграції.

Саме Буданов був на постійному зв’язку з командирами Азовсталі, вихід яких відбувся в середині травня. Тому було вирішено, що координувати обміни буде ГУР, каже співрозмовник LIGA.net, близький до переговорів.

В ГУР вважають таке рішення логічним, оскільки "йдеться про війну і насамперед військовополонених". "У світовій практиці структури Міноборони більш дотичні до таких процесів", – каже Юсов.  

Читайте також: В Україні продовжать судити переданого Росії Медведчука, але заочно і в закритому режимі

З російського боку обміни здійснює міжвідомчий гуманітарний штаб Міноборони РФ, але де-факто Україна використовує дуже різні інструменти та канали комунікацій: які відкриті, так і закриті.

Наприклад, до виходу військових з Азовсталі обміни якщо і відбувались, то це були якісь персональні контакти між спецслужбами України та РФ. Після заміни Верещук на Буданова процес став більш системним.

З перших днів великої війни росіян найбільше цікавили офіцери, старший сержантський склад та військові вузької спеціалізації, зокрема пілоти.

"Йдеться про підготовлені кадри, адже підготовка одного пілота може коштувати кілька мільйонів доларів", – каже Юсов.

Тому наприкінці весни росіяни віддали п'ятьох українських пілотів за свого льотчика Олександра Красноярцева, який бомбив житлові квартали Чернігова і у березні був захоплений Збройними Силами України.

Найменше РФ зацікавлена у мобілізованих та військових з окупованих територій Донецької та Луганської областей. "Це ще одна ілюстрація ставлення РФ до мешканців окупованих територій", – вважає Юсов.

ІГРИ ПУТІНА З РОДИЧАМИ ПОЛОНЕНИХ

Іноді деяким родичам українських військовополонених здається, що в поверненні їхніх близьких держава теж не зацікавлена. Але в координаційному штабі запевняють, що це не так.

Акція родичів українських моряків, які обороняли Маріуполь і потрапили в полон, вересень 2022 року (фото – Богдан Кутєпов/LIGA.net)

Кожного захисника, який потрапив у полон, вносить до реєстру Національного інформаційного бюро. "Це вже означає, що держава працює над його поверненням і захистом його прав", – переконує Юсов.

За його словами, лише частина українських військовополонених підтверджена Міжнародним комітетом Червоного Хреста. Але Україна повертає і тих, хто має таке підтвердження (це означає, що Росія офіційно заявила Червоному Хресту, що людина знаходиться в них в полоні), так і тих, хто такого підтвердження немає і навіть безвісти зник.

"Буває, що під час чергового обміну додому повертається третина тих наших захисників, про чию долю раніше взагалі нічого не було відомо", – додає Зарівна.

Росія постійно намагається маніпулювати родичами і використовувати це середовище для збору додаткової інформації про наших полонених і впливати на політичні процеси всередині країни, каже Юсов.

За його словами, росіяни звіряють дані, які вони отримали від самого полоненого, з тими, які його родичі поширюють публічно. І це може впливати на умови й тривалість перебування у полоні.

Чим більше в ЗМІ згадують окремого полоненого – тим вища його "ціна" для росіян. Навіть щирі вуличні акції, в яких беруть участь родичі, напряму використовуються російською пропагандою, пояснює спікер ГУР.

Читайте також: У Києві родичі моряків, які захищали Маріуполь, вимагали їхнього звільнення з полону — фото

Однак подеколи сім'ї скаржаться на відсутність координації всередині координаційного штабу, розповідає Матвійчук. Часто рідні вимушені проводити власне розслідування щодо місця перебування та обставин зникнення військового. Але коли хочуть передати зібрану інформацію у компетентні органи – з'являться легкий хаос.

"Рідні вимушені передавати інформацію і Національному інформаційному бюро, і уповноваженому з прав людини, і самому координаційному штабу, і СБУ, і Нацполіції. І повторювати все по колу кожному окремо. Бо не переконані, що існує єдина централізована база", – пояснює Матвійчук.

За її словами, координаційний штаб відкритий до співпраці і Центр громадянських свобод провів кілька стратегічних сесій зі штабом, де були напрацьовані вектори діяльності на найближчі місяці. 

Серед завдань громадських організацій – збір свідчень людей, які вийшли з місць ув'язнень, для створення аналітичних матеріалів і представлення системних порушень прав, зокрема на міжнародному рівні. А також підготовка законодавчих змін та розроблення підзаконних документів стосовно реабілітації та інших норм соціального захисту полонених.

"ДРУГОГО ШАНСУ НЕ БУДЕ"

З початку повномасштабної війни Україні вдалося провести 37 обмінів і повернути додому 1762 українців з російського полону.

Інфографіка – Юлія Віноградська/LIGA.net

Після успішного обміну герой статті Андрій проходить реабілітацію і готовий повернутись до захисту України.

Проте не всім це дозволено. Зокрема, командири Азовсталі мають знаходитись у Туреччині до кінця війни. Це було умовою РФ.

Чи були подібні умови зі сторони РФ щодо інших українських військових – в ГУР коментувати відмовились. Але не виключили, що подібний алгоритм може бути застосований в майбутньому.

"Ми не виключаємо жодних інструментів для того, щоб повернути наших військовополонених", – запевнив Юсов.

Вдруге в полон Андрій, сподівається, не потрапить.

"Росіяни, коли нас відправляли, прямо сказали, що дуже не рекомендують повертатись. Тому що другого шансу не буде", – резюмує Андрій.

Матеріал підготовлений у партнерстві з Freedom House Ukraine у межах проєкту "Громадський контроль над органами безпеки в Україні".

Читайте також: Розбір | Від сакральної жертви до переможця: повна історія "відставки" Резнікова. Спойлер: це не кінець