"Міністерство внутрішніх справ – гарант вашого другого терміну", саме таку приголомшливу назву мала жовтнева презентація МВС для Володимира Зеленського. Смішно, але, схоже, президент вірить у такі чудеса. Інакше як пояснити прагнення, з яким численні силовики останніми місяцями розривають інформаційний простір факапами, що дедалі більше вражають.

На тлі падіння рейтингу, юридичний інструментарій стає все більш пріоритетним у політичній тактиці команди Зеленського. Чого тільки вартує епопея зі спробами ДБР притягнути до кримінальної відповідальності найближчого політичного конкурента – Петра Порошенка. Притягнута за вуха справа про державну зраду п'ятого президента є найбільш резонансною і показовою, але не єдиним прикладом.

Минулого року працівники СБУ намагалися прорватися до будинку, в якому проживає мер Києва Віталій Кличко. Київський градоначальник тоді пов'язав інцидент із тиском Офісу президента, який проводить цілі "наради, присвячені Кличку". Предмет конфлікту теж суто політичний – Зеленський ніяк не розлучається з ідеєю призначити на посаду голови КМДА замість обраного киянами мера свого ставленика.

Зате значно м'якше каральний меч правосуддя орудує у бік самих представників влади. Їхньою охайністю якщо хтось і цікавиться, то лише непідконтрольні Зеленському детективи НАБУ та незалежні журналісти. Принаймні так було у разі хабарів, у різний час отриманих депутатами президентської фракції Слуга народу Олександром Юрченком та Сергієм Кузьміним.

Щодо Юрченка слідство ведеться вже півтора року, але не заважає йому відвідувати сесії Верховної Ради і, всупереч формальному виключенню, голосувати в унісон з фракцією Слуга народу. Натомість досудове розслідування у справі опозиційного Гео Лероса, який показав Зеленському середній палець, ДБР провернуло дуже оперативно. Лише один місяць – і цілих шість томів було передано до суду.

Кримінальні провадження у справах спійманих на місці злочину депутатів-хабарників могли б рухатися куди швидше. Але для цього потрібно призначити главу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). З січня до грудня 2021 року тривав конкурс з добору керівника цього органу, в якому переміг детектив НАБУ Олександр Клименко. Перемогти переміг, а призначено не було – рішення про затвердження результатів конкурсу не підтримали підконтрольні ОП п'ять членів комісії. Таким чином ефективність НАБУ та САП фактично заблокована, а персонажі на кшталт Олександра Трухіна і далі у п'яному чаді влаштовують ДТП, з яких безкарно втікають у ліс із мішками грошей.

Проблема вибіркового правосуддя давно вийшла за межі політикуму. Уявна безкарність підштовхує представників влади до свавілля в економіці, яку вони сприймають не інакше як свою кормову базу. І йдеться не лише про компанію з групи Рошен Петра Порошенка, оштрафовану на 283 млн грн. Абсурд, який податківці творили зі шведською мережею лабораторій Сінево, сколихнув соціальні мережі. Провели перевірку та запропонували доплатити 1,085 млрд грн. Завдяки громадському резонансу шведам вдалося відбитися.

Чого не скажеш про британця Лакшмі Міттала, який інвестував в Україну $10 млрд. З 2019 року ArcelorMittal Кривий Ріг тероризують ДПСУ, СБУ та Офіс генпрокурора. Одразу після пам'ятного візиту президента до Кривого Рогу. Що підприємству тільки не "шили" – від "екоциду" до "фінансового тероризму", у підсумку претензія кристалізувалася у нібито неправильно сплачену ренту на видобуток залізняку. У зв'язку з чим 4 січня, не довго думаючи, Офіс генпрокурора заарештував 2,24 млрд грн на рахунках ArcelorMittal.

Підприємства ГМК завжди платили податок на руду з огляду на собівартість видобутку руди, силовики наполягають у тому, що треба було з огляду на собівартість кінцевого продукту – залізорудного концентрату. Щоб пояснити далеку від гірничорудної промисловості аудиторії абсурдність претензій, на меткомбінаті навіть вигадали метафору, мовляв, це все одно, що платити ренту на помідори з огляду на вартість томатного соку.

1 лютого з подібними претензіями представники Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Офісу генпрокурора прийшли з обшуками на гірничо-збагачувальні підприємства групи Метінвест Ріната Ахметова та Вадима Новинського у Кривому Розі.

Невідомо, чим Зеленському не догодив Лакшмі Міттал, щодо Ріната Ахметова ситуація більш зрозуміла – телеканали "Україна" та "Україна 24" дозволяють собі запрошувати на ефіри не лише Гордона з Комаровським, а й ексспікера Верховної Ради Дмитра Разумкова. Того самого, який руйнує Зе-монополію на "нові обличчя" і неабияк від'їдає у президентських рейтингах. Тому Метінвест теж виставили рахунок за "томатний сік".

Але Міттал та Ахметов – мільярдери, вони в судах відіб'ються. Якщо не в українському, то в міжнародному арбітражі точно.

Багато гірше почуваються дрібніші бізнеси, яких вже замордували нескінченними нововведеннями та перевірками фіскальні "генії" з оточення Зеленського. Відповідно до ресурсу Дія у 2018 році було проведено 44 000 позапланових перевірок, у 2021 році – вже 132 000.

Або, наприклад, шалена фантазія зобов'язати всі юрособи подати до 10 жовтня 2021 року інформацію про своїх бенефіціарів. Навіть ті, де серед засновників немає інших юридичних осіб та дані про їхніх бенефіціарів вже давним-давно відомі податковій. Інакше – величезний штраф! Натовпи бухгалтерів та засновників десятків тисяч мікроскопічних ТОВок місяцями брали в облогу податкові у всій країні, витрачали час, платили юристам, оформляли документи.

У підсумку, 8 жовтня Верховна Рада затвердила, а Зеленський підписав того самого дня, зміну до закону про протидію відмиванню доходів, отриманих незаконним шляхом, яким граничний термін надання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціара та структуру власності компаній перенесено з 11 жовтня 2021 року на 11 липня 2022 року.

Чим це загрожує в Україні, всі добре знають. Узагальнюючи масив фактів і роздумів, схиляюся до того, що теза про МВС (та й усі силові органи в принципі) як гаранта нового терміну, зовсім не така абсурдна, як спочатку здається.

Інша річ, що за наявних тенденцій термін цей може виявитися не другим і вже зовсім не президентським...