Президент США Джо Байден після консультації із союзниками підкреслив, що за його інформацією президент РФ Володимир Путін ухвалив рішення про напад на Україну.

Він говорив про те, що російські збройні сили оточили Україну з кількох сторін, і про те, що в Москві планують атаку на Київ. 

Всупереч цьому, Байден підкреслив, що шлях до дипломатії відкритий, і закликав Росію піти сами цим, а не військовим шляхом. 

Наступного тижня може відбутися зустріч між державним секретарем США Ентоні Блінкеном та міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим. Але Байден підкреслив, що цього не станеться, якщо Росія таки здійснить напад на Україну.

Президент США підкреслив, що всі союзники України готові запровадити серйозні санкції проти Росії, але США не надсилатиме своїх військових в Україну, навіть якщо РФ нападе.

Україну захищатимуть саме українські військовослужбовці. Разом з тим, нам можуть збільшити допомогу озброєнням. 

Наскільки слова Байдена мають під собою фактологічне підґрунтя?

Очевидно, що президент США зробив свою заяву на тлі різкого загострення ситуації на Донбасі, яке є результатом дій саме Кремля: збільшилася кількість обстрілів території, яка контролюється Україною, з боку окупованих Росією територій. 

Ватажки терористичних організацій ДНР/ЛНР Пушилін і Пасічник заявили про евакуацію населення, яке проживає на території ОРДЛО до Ростова. Більше того стало відомо, що ці заяви терористи записали ще 16 лютого, до загострення ситуації на Донбасі. 

Тобто Москва готувалася до цієї ескалації. Це сценарій. Не дивно, що його початок збігається з часом закінчення Олімпійських ігор-2022.

Українці добре пам’ятають, як закінчувалися Олімпійські ігри у Сочі у 2014 році. Тоді також говорили, що після закінчення змагань, Володимир Путін може вдарити по Україні. А в останні дні Ігор відбулося безпрецедентне насилля над українцями на Майдані Незалежності в Києві. 

Очевидно, що за тим насиллям стояла Росія та Путін. Очільник Росії підштовхував тодішнього президента України Віктора Януковича (який на той момент вже став маріонеткою російського політичного режиму) до такого рівня насилля, яке потім можна було б назвати ескалацією у Києві, звинуватити українців у державному перевороті (про що Путін зараз говорить під час зустрічей із закордонними лідерами) і розпочати окупацію частини української території: Криму і Донбасу.

Багато хто вважав, що 2014-м роком все закінчиться. Що Путін заспокоїться після анексії українського Криму, і після того, як окуповані території Донецької та Луганської областей стануть для нього плацдармом для подальшої дестабілізації ситуації в Україні, елементом тиску на українське політичне керівництво. І не тільки за допомогою обстрілів, але і за допомогою російської інтерпретації мінських угод, про яку Путін не стомлюється нагадувати кожному, хто з ним зустрічається. 

Потрібно вже зрозуміти: Путіну ніколи не був потрібен просто Крим, або ж кілька районів Донецької та Луганської областей. Ці території мали стати плацдармом для захоплення всієї України разом з Києвом. Бо саме це відкриває можливість для президента РФ по інтеграції українських і білоруських земель до складу Російської Федерації, і відновлення навіть не СРСР, який існував до 1991 року, а тієї держави, яка існувала до 1917 року.

Путін у своїх мріях бачить себе імператором цієї держави та заради цього готовий ризикувати життям мільйонів українців, тисяч російських солдатів, які також стануть жертвами цієї агресії.

Він готовий ризикувати майбутнім власної країни. Адже в результаті вторгнення РФ в Україну, західні санкції завдадуть нищівного уару російській економіці. Навіть тим західним політикам, які наразі намагаються зменшити ефект цих санкцій, доведеться погодитися з тим, що вони мають бути якомога нищівними.

Якщо Росія вдасться до бомбардування українських міст, це може призвести до катастрофи такого масштабу, що, можливо, навіть санкції будуть меншим злом у порівнянні з тим, що відбудеться на територіях, які не випадково в часи Другої світової війни називали кривавими землями.  

Путін дуже хоче перетворити українські землі на криваві. Це його головна політична мрія. Але ми бачимо, що цивілізований світ намагається зробити все можливе, щоб утримати російського правителя від скоєння одного з найбільших злочинів у XXI столітті та своїй політичній біографії. 

Це буде катастрофічна ситуація, але сподіваємося, її ще можна уникнути.

Оригінал