Отже, що ми маємо на старті Стамбулу-3:

Путін не повторив помилку Порошенка-2019 і не сприйняв ідею про "стадіон". Бо в шоубізнес він точно програв би.

Статус російської делегації суттєво понижений – це, щоб показати своє ставлення до предмета перемовин.

Ті, хто надіявся на позитивний розвиток ситуації й завершення гострої фази війни, – романтики. Бо не для цього Путін накопичував війська для "літньої кампанії".

Для нас головне запитання – чи будуть європейці дійсно реагувати санкціями, чи знову (вчергове) вирішать, що водити козу – менш затратно, ніж допомагати Україні.

Як зреагує Трамп? Виглядає так, що "тихо піде в ліс" і вичікуватиме на нове вікно можливостей. Поки що його зацікавленість у вирішенні конфлікту лежить виключно в області піар-технологій.

Що робити нам? Очевидно, що слухати тих, хто робить правильні розклади й готуватися до важких місяців на фронті попереду. Допомагати армії, стабілізовувати тил, донатити – і загалом розуміти, що ворог вважає: час грає на нього. Не дамо цього.

Борімося – поборемо.

Оригинал