Уряд Свириденко: новий, старий, ніякий

Насамперед зміни в уряді відбулися не тому, що президент Володимир Зеленський нарешті помітив, що створена його шістьма ефективними менеджерами система державного управління є вкрай неадекватною умовам війни. Ні, це зміни – проєкція зовнішнього фактора. Зокрема, європейського.

ЄС змушений перебирати на себе більшість функцій із підтримки України – як фінансової, так і збройової. Європейці бажають, щоб із ними співпрацювали максимально професійно. І щоб були унеможливлені варіанти, колі представники західного ВПК звертаються до нашої влади з пропозицією побудувати завод із виробництва зброї, а їм натякають, що для позитивного розгляду питання спочатку треба занести... оцих ваших єврів... у крипті.

Свого часу Денис Шмигаль підбирався на посаду за критеріями слухняності та передбачуваності – виключно як виконавець. Бо уряд за часів Зеленського – це лише департамент ОП, жодних навіть натяків на самостійність. Мабуть, і європейців Шмигаль влаштовує саме як слухняний виконавець, а оскільки вони здебільшого планують співпрацювати з Міноборони, то йому довелося писати заяву на звільнення з прем’єр-міністрів.

Між іншим, готовність працювати під керівництвом своєї колишньої підлеглої – це якраз і характеризує безмежну слухняність Шмигаля.

Юлія Свириденко теж продемонструвала неабияку толерантність під час роботи віцепрем’єркою. Якихось непогоджених кроків ОП від неї не очікує (до речі, це поки що!). Тому вона й очолить уряд. Всі інші пересування – прибирання тих, хто не влаштовує Зеленського та Андрія Єрмака, причому не за результатами роботи, а суто на рівні особистих взаємин.

І вся ця імітація оновлення і модернізації нашої виконавчої влади відбувається у критичній фазі війни. Саме тоді, коли вирішується майже все.

Саме зараз потрібно було разом із нашими партнерами скласти спільний план дій, розробити вимоги до міжнародних та українських структур, які будуть виконувати цей план. А вже потім, виходячи із завдань та необхідних компетенцій, підбирати людей на посади в уряді. Цілком можливо, що й запрошувати якихось варягів.

І тоді в нас, мабуть, з’явився б центр аналізу бойових дій та новітнього озброєння. І сформувалося б справжнє оборонне замовлення, яке базується на потребах війська, а не на бажанні гучного піару наших високопосадовців. І ми б не наздоганяли ворога, а разом із партнерами задавали б перебіг бойових дій, використовуючи наявні переваги і можливості українського та європейського ВПК.

Знаєте, який найбільш об’єктивний критерій ефективності роботи нашого Кабміну? Це кількість ворожих ракетних атак по урядовому будинку. Деякі обласні адміністрації атакують регулярно. Ефективні підприємства нашого ВПК – постійно. А от такий центр керування та координації оборонних зусіль України як Кабмін – жодного! Тобто, його діяльність ворога не лякає.

Подивимося, як буде після "пересування ліжок". Чи пані Юля, як і попередниця, принесе з дому до кімнати відпочинку розкладачку?

Оригинал