"Лопата – це сексі". Як десять волонтерок перетворили звичайну піхотну лопату на бренд для донатів

Лопати – основний інструмент піхоти. На передовій їх має бути багато. Проте на початку великої війни стало зрозуміло: лопат не вистачає. Навіть ті, що є, – неякісні. Десятеро дівчат-колежанок з IT-компанії Prom.ua вирішили зосередити своє волонтерство саме на них. З нецікавої, "не сексі" піхотної лопати вони створили унікальний бренд "Зубата Лопата". Тепер намальовану на лезі злу мордочку добре знають військові по всій лінії фронту. Прагнуть отримати саме ці лопати.

За три роки дівчатам вдалось налагодити виробництво міцних та зручних інструментів, зібрати понад шість мільйонів гривень та відправити на фронт 50 тисяч лопат.

LIGA.net розпитала ініціаторку та засновницю проєкту "Зубата Лопата" Альону Крицук, як їй з дівчатами вдалося зробити звичайну лопату брендом та чому Зубаті Лопати так цінують військові.

"Тижволонтер – знайди нам лопати"

Коли під час АТО стабілізувалась лінія фронту, особливої потреби в лопатах не було: позиції викопані та закріплені. Якщо треба щось докопати – вистачить однієї лопати на підрозділ. Все різко змінилося з початком повномасштабного вторгнення.

"Ми почали свою історію з ТрОшки, – згадує Альона. – На початку великої війни бійці територіальної оборони були найменш забезпеченими та у списках держфінансування мали найнижчу пріоритетність. Я розумію, чому так склалось: ТрО щойно створили, у них ще не були налагоджені всі процеси. Їх сприймали як "вчорашніх цивільних, що вони вміють".

На початку великої війни багато прильотів було по складах. Зброю й боєприпаси маскували та перевозили, форму та лопати – ні. У червні 2022 року вийшов закон, який дозволив перекидати ТрО за межі їхньої територіальної громади.

"Вони вміли те, що вміє піхота, бо дуже часто ТрОшники ставали доданими підрозділами саме як піхота. Тому виникла гостра потреба: лопати", – каже Альона.

Лопат не було. Причому йшлося не просто про недостатню кількість на складах, а про неможливість закупівель. Ринок пропонував військовим купити класичну велику або маленьку лопату: ними обкопують яблуні чи пересаджують герань. Мала піхотна лопата специфічна: маленька, міцна та дуже гостра. Їх виробляли для військових та туристів у вкрай обмежених кількостях. Ще й пропонована тоді на ринку якість залишала бажати кращого.

"Тижволонтер – знайди нам лопати. Тільки хороші, з гартованої сталі", – казали мені ТрОшники. Бо на Сході у нас земля кам’яниста. Лопата об каміння – раз, два – або зламалась, або розкришилась. На Півдні земля наша глиняна. В холод застиглу глину теж дуже важко копати. Що робити? Треба – знайду", – згадує Альона.

Злі мордочки на лопатах

Завдання Альона перед собою поставила не з легких: щоб забезпечити всі підрозділи ТрО, які звернулись, на червень 2022 року потрібно було близько 200 тисяч лопат. Спочатку треба було знайти виробництво. Тоді волонтерка ще не знала, що їй на ці лопати доведеться потім збирати гроші:

"Ми були дуже злі. Наша злість на росіян була така сильна, така щира, – розповідає волонтерка. – Саме вона давала нам енергію для пошуків. Були відмови, було розчарування. Але знайшла підприємство, яке погодилось виготовляти лопати потрібної нам конфігурації. Кілька разів змінювали параметри, товщину сталі. Зрештою у серпні 2022-го у нас була вже та лопата, яка без змін працює на фронті і сьогодні".

Для виробництва лопат потрібні матеріали. Робітникам підприємства зарплата, самому підприємству – оплата рахунків. На все потрібні гроші. Але лопата… Це просто лопата. На неї не хочеться донатити.

"Ми зібрались з дівчатами-колежанками, з якими разом волонтерили на інших напрямках та працювали в IT-компанії Prom.ua. Сіли і почали думати: як збирати на лопати? Як пояснити людям, навіщо ці лопати та чому їх треба купувати? Ніхто з нас не воював, тому експертно розповісти про це не можемо. Та й взагалі: лопата – це не сексі. Дрони, машини, броніки, турнікети та каски – так. Лопата порівняно з усім цим – абсолютно не сексі, ну ніяк".

Тоді дівчата, маючи знання та досвід у маркетингу, вирішили піти геть іншим шляхом: створити лопату-персонажа. Щоб вона сама про себе розповідала без посередників. Продумувати бренд до деталей волонтерки сенсу не бачили: це ж тимчасова історія, тільки підтримати у складний момент ТрО.

"Ми придумали малювати мордочки на лопатах. Причому не досконалі професійні малюнки, а такі, що можна зробити маркером нашвидкоруч. Ми злі, і лопата зла. У неї насуплені брови, погляд "щас я вас, русня, порву". І є зуби, якими вона вгризається в нашу землю, щоб військові могли цю землю захищати. Мало хто говорить про це, але місія волонтера на додачу до всього іншого, – це ще й створення емоційного місточка між тиловим життям та військовим. Саме емоційна підтримка, яку ми передаємо на фронт, потім лягла в основу нашої майстерності з розмальовки лопат".

Лопатні тимбілдинги, фірмові футболки та "зубатий" плейлист

Хто саме з дівчат придумав назву "Зубата Лопата", Альона не пам’ятає. Але всім учасницям це припало до душі. Перший збір на лопати, на яких були намальовані мордочки, був дуже успішним. Настільки, що, крім підопічних підрозділів ТрО, лопати отримали й інші військові – друзі дівчат.

"Але ми все думали, що підтримаємо от зараз ТрОшку та й усе, займемось іншими волонтерськими справами, – згадує Альона. – Треба просто почекати, поки роздуплиться державна система забезпечення… Про нас почали дізнаватись інші військові та надсилати запити з проханням забезпечити лопатами їх теж. Час ішов, попереду була зима. Військові стали питати: а кирки? Так у Зубатої Лопати з’явилась сестра Кирка. Тож, як кажуть, пішло-поїхало".

У 2023 році сформувалась гвардія наступу – дев'ять штурмових бригад, метою яких було звільнення українських територій. Реклама цих формувань була чи не на кожному білборді. Проте лопат не вистачало і там.

"Я питала: ну як так, у вас же точно має бути хороше забезпечення? – розповідає Олена. – Але у відповідь чула: "Будь ласка, дайте нам теж лопат. Дуже треба". І паралельно мені прийшов на пошту дивний лист, де людина писала: "Нашо ви збираєте гроші на лопати? Їх немає у чеклісті необхідних предметів, які потрібно брати на фронт!" Тобто люди продовжували не розуміти. І це притому, що від військових я досі стабільно чую, що одна лопата живе один штурм. Бо ясно, що під час відступу лопати ніхто не забирає. Є важливіші та дорожчі речі".

Для збору коштів та звітності дівчата зробили сайт. Там можна оформити підписку для донатів і стати, наприклад, стальним копачем: для цього потрібно робити внесок у 943 грн на місяць. Донатор отримує приємні бонуси, наприклад, "зубатий" плейліст для більш енергійного копання щоденних справ". Якщо ж є можливість донатити 3140 грн щомісяця – станете громовим грунтодробителем. До гордого звання додається фірмова футболка та можливість раз на два місяці долучатись до командних вечірок "Зубатої Лопати". Нині є 64 постійних донатера.

"Першу таку вечірку ми зробили у 2022-му під час блекауту, – згадує Альона. – Зазвичай лопати відправляли напряму на фронт, але того разу партія на тисячу штук приїхала до нас в офіс. Ми подумали: що як запропонувати колегам разом помалювати? Колеги були в захваті: побачили, на що саме донатили, помацали руками, передали цими мордочками емоційну підтримку військовим. І військові прийняли це послання з радістю. Потім ми часто проводили такі вечірки-майстерки. Був період, коли за донат нас можна було запросити в офіс для незвичного лопатного тімбілдінгу. Звісно, обсяги великі, всі лопати розмалювати ми не встигаємо. Але коли військові отримують розмальовані лопати, їм самим хочеться фотографуватися з ними: ось я з лопатою біля артустановки, ось я з нею на "Бредлі".

Рожева лопата для госпітальєрки

Не тільки класичні злі мордочки виходять з-під пензлів: малювати можна що завгодно. Тому у скарбничці Альони фото лопат з петриківським розписом, псом Патроном, "рускім ваєнним карабльом" з однойменної марки. Хтось пише на лопатах картини в стилі Моне, хтось путіна без голови, а хтось просто пише. "Бережи себе", "Повертайся живим", "Привіт з Мелітополя", "Ця лопата заряджена на захист життя". Після першого ж копання фарба стирається об землю. Проте недовговічність малюнка не зупиняє волонтерів.

"З корпоративних розмальовок ми перейшли на фестивалі, – розповідає Альона. – У 24-му році нас вперше запросили на FANCON – український фестиваль сучасної поп-культури, що проходить у Києві. Цього року були і на FANCON, на "Атласі". Кожен міг підійти та долучитись до малювання. Нас знають по всій лінії фронту, а тепер про нашу діяльність дізнається дедалі більше цивільних".

Часом на розмальовках трапляються щемкі моменти: "Це у нас в EVO було. Підійшов хлопчик років десяти. Каже, хочу розмалювати одну лопату для свого тата… Ще якось госпітальєрка попросила повністю рожеву лопату. А нас довго просити не треба. Ця лопата живе в її авто: окопи нею вона не копає, тільки відкопує машину з багнюки чи снігу. Тому рожевий колір не стерся".

Розчулюють і військові. Альона згадує, як на одному з заходів до неї підійшов військовий та спитав: "Це ви? Дивіться, я вам швидко фотку покажу. Це ми під Соледаром з вашими лопатами. Все викопали. Залишили лопати тим, хто прийде на позиції після нас".

Крім майстер-класів, Альона з дівчатами придумує різноманітні активності. Наприклад, аукціони. Для розіграшів вдається отримати лоти на кшталт книг з автографами третього президента України Віктора Ющенка та олімпійської чемпіонки, легкоатлетки Ярослави Магучіх. Блогер Сергій Стерненко та колишній Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний підписали не книги, а лопати. Теж розіграли. Кошти приносять покерні турніри, які періодично проводять колеги з Prom.ua. Один такий турнір може принести близько 200 тисяч гривень.

"Зараз лопати вже не так критично потрібні, як кілька років тому. Налагодились виробництва, фінансування, власні закупівлі бригад та логістика, – каже Альона. – Нещодавно я подивилась на запити і видихнула: термінових немає. Нині наша задача – терміново підтримати тих, у кого "прилетіло". Зробити заміну зламаних, загублених чи залишених лопат. Ми ведемо облік у зручній програмці, де видно хто, скільки й на коли потребує лопат – військові самі вносять ці дані. Щомісяця ми замовляємо у підприємства 1000 лопат, які вже три роки як сексі. Партія коштує 157 тисяч гривень, одна лопата – лише 157 гривень. Ми не тільки змогли налагодити виробництво якісних лопат, а ще й домовились про дуже демократичну ціну. Така от тимчасова підтримка ТрОшки… Мда".