Археолог, а нині військовий Олексій Златогорський повертається з відпустки, частину якої провів на розкопках, на фронт – до "Волинської перемоги". Так прозвали його бойове авто побратими, які раніше жартували про нього як про "Волинську різню".

Вони майже нічого не знають про події на Волині у 1943 році, але їм відомо, що волинянин Златогорський бере участь в ексгумації загиблих.

Вони також знають, що авто – один із найцінніших і найвичерпуваніших ресурсів на фронті – допомогли придбати волонтери, зокрема, з Польщі. Серед них – співробітники польського урядового Інституту національної пам’яті.

Сьогодні, 6 серпня, керівник інституту Кароль Навроцький офіційно вступає на посаду нового президента Польщі. Після свого обрання він повторив, що підтримує Україну в обороні від Росії, але не її членство у НАТО і навіть у ЄС, а також що він розраховує на розв’язання давно назрілих польсько-українських "історичних питань".

"Історичні питання", про які сказав Навроцький, – це передусім ексгумація поляків з масових поховань на території України й їхнє гідне перепоховання. З того часу як у 2017 році Україна заборонила ексгумації, суперечки і сварки між двома країнами зосереджувалися передусім на цьому. "Історичні питання" стали дуже політичними.

Відключити

Але заборона ексгумацій – це радше їхня кульмінація, ніж початок.

Основна проблема полягає якраз у тому, що учасники суперечок не можуть дійти згоди: що вважати точкою відліку їхніх спільних "історичних питань". Відповідь на це ми шукали у мертвому селі Пужники та в численних розмовах – із сім'ями вбитих поляків, дипломатами, українськими і польськими істориками.

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку LIGA PRO. Перейдіть до повної версії сторінки.

історіяволинська трагедіяволиньIнститут національної пам'яті ПольщіКароль НавроцькийУкраїна і Польща