Я щойно подивилася "Будинок з динаміту", новий трилер, у якому США атакують міжконтинентальною балістичною ракетою і який зазнав критики з боку Пентагону.

Фільм також викликав певні суперечки, особливо щодо ймовірності описаного сценарію. Мені він сподобався саме через те, що обрав не типовий сценарій, який ми зазвичай вважаємо ймовірним, а той, що ставить важливі питання: що, якщо наші противники не діятимуть і не реагуватимуть так, як ми очікуємо? Що, якщо наші системи відмовлять у критичний момент і нічого не працюватиме, як відпрацьовано на тренуваннях?

Читайте також
Не третя світова, а епоха світових війн – чому ми йдемо за цим сценарієм

Що, якщо лідер на самому верху ухвалить неправильне рішення? Можна сказати, це те, що Володимир Путін мав би запитати себе перед тим, як рушити на Україну у лютому 2022 року.

Мабуть, найдивніша критика, яку я десь читала, звучала приблизно так: "Ядерна війна? У такий час, коли в США й так стільки всього відбувається? Серйозно?"

Мушу сказати, що я цілком не погоджуюся. Саме через все інше, що відбувається в США, американські виборці наступного разу, обираючи президента, повинні поставити собі запитання: "Чи хотів би я довірити цій людині ядерні коди, щоб завдати глобальної шкоди?" Те саме (у дещо меншому, але не менш важливому масштабі) стосується і французьких, і британських виборців.

Відключити

І найбільший слон у кімнаті – очевидно, що у фільмі зображена професійна американська адміністрація. Моя порада для американців, які це читають: подивіться фільм і уявіть на відповідних ролях Трампа та Гегсета. Це робить трилер ще більш захопливим.

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку LIGA PRO. Перейдіть до повної версії сторінки.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
прогнозядерна загрозакінострічкаFicInt