Пам'ятаєте, як три тижні тому Трамп хотів, щоб Європа і Група 7 вводила санкції, тарифи і мита проти Китаю? Бо ж Китай може бути ворожим і може сильно підтримувати Росію.

А сам він збирається на зустріч із Сі – бо в них "чудові переговори про торгівлю і про тікток", тим паче "вони із лідером Сі в дуже хороших відносинах" і йому нема чого робити санкції.

А тут, щойно підписали мир на Близькому Сході, ми бачимо вже трохи іншого Трампа. Мало того, що попередні обіцянки про "Томагавки" повторюють мало не щодня, так тут і візит нашої урядової делегації планується з економічних та політичних питань, і тим паче в усьому винний Стів Віткоф: інструкції не виконував, з росіянами задовго говорив і взагалі саботував процес.

Ще й на Китай сам накинувся! Тепер запланованої зустрічі із Сі "точно не буде", плюс з 1 листопада вводяться 100% мита на китайські товари. На фоні того, що тікток в американському сегменті зараз в американських же руках, то в Китаю і тут маневру поменшало.

То невже Трампа так надихнув успіх на Близькому Сході, щоб бути настільки ж активним в інших сферах?

Скоріше, не надихнув, а показав дієвість тиску з однієї сторони та слабкість вісі зла з іншої. Тобто ні Росія, ні Китай, ні Іран кінець-кінцем нічого не змогли зробити, щоб змінити баланс сил на Близькому Сході й щоб завадити Трампу визначати там перебіг справи.

Що в принципі є дуже сутнісним натяком на те, що і на інших театрах геополітичного протистояння їх можна змусити відступати.

То чому б не спробувати?

Оригінал