Міжнародна освітня та дослідницька фундація The Heritage Foundation знову проранжувала країни за рівнем економічної свободи - днями вийшов її глобальний Індекс економічних свобод - 2018. Гарна новина в тому, що Україна нарешті вирвалася з переліку економічно репресованих країн. Погана - у тому, що ми досі сильно програємо нашим основним конкурентам на ринку зовнішньої торгівлі та інвестицій.
Індекс оцінює 12 економічних свобод у 186 країнах. Україна в ньому за рік піднялася зі 166-го на 150-те місце. Наші найближчі сусіди розташувалися вище нас: Білорусь на 108-му місці, Польща - на 45-му, Словаччина - на 59-му, Угорщина посідає 55-ту сходинку, Румунія - 37-му, Молдова - на 105-му місці. Росія в рейтингу теж вище України: "путіноміка" 107-ма за рівнем економічної свободи у світі.
Почему Украина плетется в хвосте рейтинга экономических свобод

Рейтинг економічної свободи вимірюється в пунктах. Для співставності результату 100 пунктів означає повну економічну свободу, 0 пунктів - країна, де економіка повністю репресована та перебуває під тотальним контролем держави. Середнє значення індексу для європейських країн (включаючи Україну) - 69 пунктів, у найбільш вільній економіці Європи - Швейцарії - цей індекс становить 82 пункти. Україна покращила свою позицію до 150 у світі, підвищивши за рік значення індексу з 48 до 52 пунктів.

Крім того, що економічна свобода в цивілізованому світі розглядається як базове право людини, вона приносить більший добробут людям, робить суспільство здоровішим та знижує можливості уряду до зловживань та корупції.

Україні минулого року вдалося підвищити своє місце в рейтингу за рахунок стабілізації інфляції (прогрес за показником "монетарна свобода") та усунення деяких валютних обмежень (прогрес за показником "фінансова свобода"). Прогресом за обома напрямами можна завдячувати Нацбанку та його політикам інфляційного таргетування й поступової лібералізації (хоча з останнім напрямом ситуація скоріше нагадує анекдот про козу, яку треба спочатку купити, а потім продати).

Якщо ж подивитися на відстані до середнього показника по Європі та до лідера по кожному з напрямів, можна виокремити основні галузі, де нам очевидно є куди рухатися.

Складові індексу економічної свободи для України порівняно з Європою

Джерело: Центр економічної стратегії на основі The Heritage Foundation 2018 Index of economic freedom: Global economic freedom

Із податковим навантаженням та свободою торгівлі в Україні ситуація більш-менш нормальна, якщо орієнтуватися на оцінку The Heritage Foundation. Двома проблемними зонами залишаються верховенство права (захист прав власності, ефективна судова система, чесність та порядність уряду) та свобода руху капіталів (свобода інвестицій і фінансова свобода).

Щоб підвищити економічну свободу, Україна, як несвободна держава, має широке поле для вибору політик. В економічній царині, якщо не згадувати про захист прав власності та легкість ведення бізнесу, є кілька більш-менш реалістичних конкретних заходів.

  • Продаж державних банків та включення до режиму внутрішнього ринку у сфері фінансових послуг з ЄС, як зазначено в угоді про асоціацію, можна приблизно оцінити на +25 пунктів до фінансової свободи.

  • Відкриття ринку землі та скасування валютних обмежень за грубими оцінками може дати +40 пунктів до інвестиційної свободи.

  • Продовження політики інфляційного таргетування НБУ та відповідальна політика уряду, які в поєднанні дозволять утримати інфляцію на рівні 8%, що додасть приблизно +10 пунктів до монетарної свободи.

  • Зменшення державних витрат до 37% ВВП (розрахунковий оптимальний для України рівень), зниження державного боргу до 60% ВВП та бездефіцитний бюджет можуть додати +3 пункти за показником державні витрати та +9 пунктів за показником "здорові фінанси".

Ці заходи хоча й виглядають справжньою революцією для України, насправді ледве дозволили б нам перегнати Молдову та Білорусь, наступних за Україною аутсайдерів, і піднятися приблизно до 100-го місця в рейтингу за умови, що всі інші країни залишаться на тому самому рівні.

Євроінтеграція - це розширення світу українців не лише в географічному чи політичному сенсі. Це розсування внутрішніх рамок, успадкованих від пострадянської парадигми мислення, де все має контролювати держава, а ліберальні реформи - страшне зло. Ми насправді ще не бачили ліберальних реформ. Якщо ми хочемо стати успішною сучасною державою глобального світу - пора розсувати рамки.

Марія Репко, заступник директора Центру економічних стратегій

Підписуйтесь на аккаунт LIGA.net у Twitter, Facebook і Google+: в одній стрічці - все, що варто знати про політику, економіку, бізнес і фінанси.