UA

Звучание Бабьего Яра: что вчера показала команда того самого Хржановского

Звучание Бабьего Яра: что вчера показала команда того самого Хржановского

журналист, политический аналитик
30.09.2020, 14:06

Вчера в Киеве показали инсталляцию к 79-ой годовщине Дня памяти жертв массовых расстрелов в Бабьем Яру (укр.)

Вчора, 29 вересня, відкрили тимчасову аудіовізуальну інсталяцію у Бабиному Яру. Саме в тому місці, де запланували побудувати меморіал жертв Голокосту. Те, як зробили цю інсталяцію, показує, що робитимуть далі. 

Чи знаєте ви, що в Бабиному Яру довгий час працював тир? Так, саме тир – місце, де навчають стрільбі та стріляють. Можна було б звинувачувати в цьому радянську владу. Але, ні. Тир у Бабиному Яру працював також і у часи Незалежності. Та вже після Майдану. 

Також там працювали кафе – ніби це просто парк відпочинку. Люди вигулювали песиків, ніби там просто якась земля, де вони можуть вибігатись та "зробити свою справу". Десь впритул до одного з місць розстрілів, про яке ніхто й не згадував, почали навіть будувати житло. Це, не враховуючи ще й тих споруд, які існують вже давно, і використовуються для спортивних занять, для розваг, як гаражі або господарські приміщення. 

До вчорашнього дня, Бабин Яр жив таким життям, яке майже і не нагадувало про десятки тисяч вбитих там людей, якщо не звертати уваги на кілька лаконічних пам'яток. 

Тепер все змінилося. Причому, завдяки дуже простим речам. 

Звучання Бабиного Яру 

Ось алея – від входу з вулиці Іллєнка до Менори, яку становили ще в 1991 році для вшанування пам'яті вбитих нацистами євреїв.

Уздовж алеї з'явились стовпи з динаміками. З них звучать голоси з іменами та прізвищами тисяч людей, які загинули саме тут, – у Бабиному Яру. Цілодобове звучання – кожен динамік працює незалежно один від одного. Виникає таке враження, що цей звук оточує тебе з усіх боків, – нагадування про конкретних людей, які тут були, і яких вбили. 

Вперше за 79 років після трагедії Бабиного Яру можна почути не просто про те, що це за місце, але й про те, у кого конкретно тут забрали життя! Це ж не абстракція – десятки тисяч вбитих. 

Просто повторювати цифри щороку у День пам'яті – це не сказати нічого. Вдумайтесь: ми ще й до сьогодні не знаємо точно, скільки всього людей вбили у Бабиному Яру, є лише дуже приблизні оцінки. Не знаємо всіх імен цих людей, ще не дізналися їх історії. І не тому, що немає відповідних документів. А тому, що цим просто ніхто не займався систематично.

Робота над повним проясненням всіх цих тисяч людських доль почалась нещодавно, коли запрацював Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр". Так, саме той, де Ілля Хржановський. А разом з Хржановським там ще десятки людей, які дуже уважно документують трагедію Бабиного Яру, вивчають місця вбивств, відшукують історії вбитих. 

Їх часто звинувачують у розповсюдженні "путінського наративу". А що це таке? Задокументувати, нарешті, хто саме і де саме був вбитий у Бабиному Яру? Прибрати звідти шашличників? Зробити так, щоб песиків не вигулювали фактично на могилах? Встановити динаміки з зачитуванням імен вбитих у Бабиному Яру, яких десятиліттями не згадували? 

Голокост – це ж не щось книжне чи щорічний ритуал офіційної пам'яті. Це не просто сухий й політично нейтральний історичний наратив. І не те, що можна покрити забуттям, як сталося у Києві, через перетворення місця масового вбивства на парк для відпочинку й майданчик для приватного бізнесу, включно з військово-спортивною активністю, що передбачала, в тому числі, і "стрілецький напрямок". 

Тепер, завдяки аудіо-частині інсталяції, зайшовши на територію пам'яті, ви вже не зможете не подумати про справжній сенс цього місця. 

Візуальна частина 

А далі – якщо піти наліво від Менори, потрапляєте до дзеркального кола з колонами. Це тимчасова інсталяція, яка працюватиме цілодобово ще приблизно півроку. Її ключовий елемент – це дірки від куль такого ж калібру, якими вбивали людей у Бабиному Яру. 

Заходиш, бачиш своє відображення у цій поверхні поруч з цими слідами від пострілів, і не просто розумієш, а відчуваєш, що відбувалося. І це дуже важливо у наш час, коли змінюється сприйняття людьми інформації. Сучасних підлітків вже не можна ні в чому переконати просто текстами чи розповідями в рамках традиційної системи освіти. Вже доволі складно тримати увагу сучасних дорослих, якщо не супроводжувати подачу матеріалу чимось таким, що контактує безпосередньо з відчуттями. 

Й тим більше, ніхто не сприйматиме з повною увагою офіційну подачу будь-якої інформації. 

Уявіть, як це зміниться ще років за десять. Ми у 21-му столітті просто з причини революції у засобах передачі даних, а, відповідно, зміни звичок людей у сприйнятті інформації, змушені будемо зовсім по-іншому говорити про Голокост, ніж робили це у XX столітті. 

Ось приблизно так, як можемо говорити відучора, 29 вересня 2020 року, у Бабиному Яру.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Вакансии
Больше вакансий
Project Manager (впровадження CRM)
Киев Група компаній ЛІГА
Редактор стрічки новин
Киев Медіа холдинг Ligamedia
Head of PR
Киев Група компаній "ЛІГА"
Разместить вакансию

Комментарии

Последние новости
Популярное