UA

Порядок бьет класс: романтики Украине не помогут. У нас нет сильных институтов и стратегии

Порядок бьет класс: романтики Украине не помогут. У нас нет сильных институтов и стратегии

банкир, экономист, член Общественного совета Мемориального центра Холокоста
14.10.2020, 07:34

В сети разгорелся спор о том, что масштабных и необычных целей могут достигнуть романтики и никогда прагматики. Я с этим сильно не согласен (укр)

У новітній управлінській історії можна спостерігати  все частішу зміну популярних практик (концепцій) управління.

Так, в кінці 80-х – Лідерство, Диференціація та Six Sigma (від General Electric), пізніше – Lean (від Toyota), нещодавно – Agile та Adaptive (від  швидко зростаючих успішних ІТ-компаній). Все це супроводжується силою силенною комунікативної підтримки, популяризації, навчання, конференції.  

Було цікаво спостерігати в останні роки, як великі корпорації і банки вивчали досвід малих ІТ-компаній, щоб перейняти у них культуру креативності – так звану "гаражну культуру", коли всі творять під одним дахом. Вивчали не-факультативно, а через найвищі стратегічні наради з залученням світових консультантів і місцевих коучерів. 

Трохи згодом відбувалися інституціональні зміни, перегляд критеріїв до персоналу, перегляд функцій і взаємодії, включаючи об’єднання різних служб "під одним дахом", а також в прямому сенсі цього слова.

Причина такого інтересу – банки втрачали значну частину свого традиційного бізнесу (платежів), які все більше мігрували до не-банківських платіжних організацій. З деяким запізненням, але їм вдалося реорганізуватися, міграція сповільнилася.  А не-банки, досягнувши великого масштабу, зустріли свої проблеми – нові  регулятивні вимоги і зростаючі витрати. Тимчасова рівновага. 

Здатність великої корпорації чи банку змінюватися викликає повагу. Проте, скептики кажуть, якби такі ж зусилля направити на креатив і експерименти раніше, то і традиційна модель управління дала би гарні результати.

Нещодавно в мережі розгорнулася дискусія, щодо того, що справжні досягнення можуть мати лише романтики і ніколи прагматики. Ніби знання і досвід "звужують" креативність і заважають зробити щось масштабне і незвичайне.  

Ну що ж, розглянемо новітній приклад з банківського життя. 

Ще декілька років тому саме романтики передбачали:  

1. скору смерть фіатних (традиційних) валют – на заміну мали прийти надійні, захищені і зручні криптовалюти;

2. непотрібність центральних банків -  з грошовим обігом справиться  алгоритм. 

Міжнародні конференції, асоціації криптовалют, законопроєкти ... і навіть у нас, в Україні, одні з перших звітували про одну (!) угоду купівлі нерухомості за біткоін (переконливо).  

Ну от, прийшла світова економічна криза. Питання: як біткоін може допомогти  українській чи світовій економіці? Де конференції, робочі групи, законопроєкти?   Немає. 

Світ звертається до Центробанків, де визначають механізми рекордної підтримки економік і при цьому зберігають вартість грошей, стабільність цін і довіру споживачів. Досягається це за рахунок багаторічної акумуляції найкращих практик і експертиз, наукових досліджень і ... надійних регламентів. Звісно, цей світ не є ідеальними. 

Інший приклад викличе шквал  критики… та все ж – оцифрування чи діджиталізація. 

Романтики: "Держава у смартфоні" – зрозуміло і просто покращить сервіс і забезпечить ефективність державного управління. Є деякий прогрес і в Україні – наприклад, "Дія". 

Кажуть, стає зручніше. Але цей інструментарій має незначний вплив, якщо стратегії кволі, а інститути корумповані. 

Інший приклад – Естонія – світовий чемпіон з оцифрування державних сервісів у багатьох галузях. Нещодавня історія з викриттям тіньових операцій через естонські фінансові компанії і банки відкинула їх фінансовий ринок на багато років.  

Оцифрування має справжній суспільний і економічний ефект лише на грунті ефективних інституцій. І ніколи при їх кволості. 

Колись, коли футбол був у Києві майже національною ідеєю, ми від малого до великого добре знали, що "організація б'є клас!". Перемоги над "спартаком" були добре усвідомлені через кращу організацію. Цьому гравці Динамо вчилися багато у німців, і як казав один легендарний англієць, "футбол – це гра, в якій 22 гравці 90 хвилин штовхають м'яч, а наприкінці перемагають німці"...

Тепер, в Україні маємо свій управлінський експеримент: політичний сезон 2019 року привів в політику значну частину малодосвідчених управлінців, непрагматиків. Дефіцит досвіду проявляється що-найперше в слабкій кадровій політиці, що мала б вибудовуватися роками, та у невмінні  організовувати інституційну потужність. 

Чомусь в Україні мірилом реформ стало прийняття  законів... і це дуже дивно. Адже написання законів без ефективного впровадження ще зовсім нічого не гарантує. 

Така легкість і романтизм турбо-реформ потихеньку "призвичаїть" суспільство до марнослвівства – слово "реформи" (земельна чи судова) викликають скепсис, а невдачі все більше пояснюються надуманими (ніби традиційними народними) вадами. 

Або ти гуртуєш навколо стратегії найкращу організацію і "порядок б’є клас", або – постійна зміна управлінців, "які  не справляються"...

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Вакансии
Больше вакансий
Project Manager (впровадження CRM)
Киев Група компаній ЛІГА
Редактор стрічки новин
Киев Медіа холдинг Ligamedia
Head of PR
Киев Група компаній "ЛІГА"
Разместить вакансию

Комментарии

Последние новости
Популярное