В Україні 7 000 людей з хронічною хворобою нирок останньої стадії. Вони потребують гемодіалізу три рази на тиждень по чотри години/процедура у медичних закладах, де є й інші пацієнти з іншими захворюваннями.

Люди з хворобою нирок знаходяться у групі підвищеного ризику інфікування COVID-19 та розвитку ускладнень від вірусу. Без діалізу вони помруть. І помруть не через імовірний розвиток  ускладнень від інфікування коронавірусом, а від накопичення в організмі токсинів, які утворюються постійно і не виводяться нирками. 

Подписывайтесь на рассылки Liga.net - только главное в вашей почте

Що треба зробити? Дуже просте рівняння, вирішення якого є однозначним ― лікувати за будь яких умов! 

Однак сьогодні ми спостерігаємо, що деяких пацієнтів на гемодіалізі починають попереджати: якщо вони захворіють на коронавірус, то нехай не приходять у діалізне відділення. Така позиція ― неприпустима. Діаліз має продовжуватися. Тут є відповідальність і влади, і медичного закладу, і самого пацієнта. 

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Конституцією України, та відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я кожна людина має право на медичну допомогу, яка необхідна для підтримки здоров'я.

Ніхто не має права відмовляти пацієнту в одній медичній послузі, чи в отриманні ліків, базуючись на супутньому діагнозі.

Зараз критично важливо для держави скласти іспит і не забувати про цих людей та забезпечити доступ пацієнтів із хронічними хворобами до життєво необхідного лікування ― отримання інсулінів, антиретровірусної терапії, діалізу. 

Як має діяти влада та медичні заклади щодо пацієнтів на гемодіалізі?

Влада на державному та місцевому рівнях має розробити алгоритм ― де та яким чином надаватиметься гемодіаліз, якщо у пацієнта буде діагностований COVID-19 або підозра на нього.

Центр контролю та профілактики захворювань у США надав оновлені рекомендації щодо організації процедури діалізу під час пандемії COVID-19.  Ключовими рекомендаціями є:

- виявлення пацієнтів із симптомами респіраторних захворювань перед входом до діалізного залу;
- мінімізація кількості людей у відділеннях та розміщення пацієнтів у зоні очікування на відстані від двох метрів;
- якщо у пацієнта виявлені симптоми ГРВІ, діаліз потрібно проводити в окремому приміщенні або якомога далі від інших пацієнтів (окрема зона у діалізному залі відмежована від інших пацієнтів);
- посилення заходів з асептики та антисептики приміщень.

Цих основних правил мають дотримуватися всі медичні заклади, аби вберегти медичний персонал і пацієнтів від можливого інфікування коронавірусом. Проте умови, в яких надається цей вид лікування, здебільшого не дозволяють ізольовувати пацієнтів.

Читайте також - Про заробітчан: завтра поїде молодь, випускники вузів. Як з цим бути? Ніяк

У такому разі можна внести корективи в організацію змін, виділивши останню – із  залученням персоналу із підвищеним індивідуальним захистом та наступною ретельною санітарною обробкою.

Найгірше – не робити нічого. 

Так, наразі основне завдання наших діалізних центрів ― мінімізувати контакти інфікованого пацієнта з іншими. Саме тому ми розмежували діалізні зміни, щоби пацієнти мінімально перетиналися одне з одним.

Також ми розробили власний алгоритм дій як надавати гемодіаліз нашим пацієнтам з підозрою або підтвердженим випадком COVID-19:

- виділили інший зал для проведення діалізу людям із зовнішніми ознаки ГРВІ, підозрою чи підтвердженим випадком COVID-19, а також службовий вхід та окрему роздягальню для них;
- для таких пацієнтів буде розроблено індивідуальний діалізний розклад;
медичний персонал має інструкції щодо заходів індивідуального захисту,  підвищеної дезінфекції та стерилізації приміщення і всіх поверхонь, з якими міг контактувати інфікований пацієнт.

Але перш за все ми  прихильники профілактики. Ми невпинно проводимо інформаційну роботу з пацієнтами, аби вони дотримувалися необхідних заходів попередження інфікування COVID-19.

Коли ввели транспортні обмеження, ми почали надавати послуги гемодіалізу пацієнтам з інших медичних закладів, які просто не могли доїхати до свого діалізного центру. Дякуємо і місцевим волонтерам – людям справи, які не залишились байдужими.

Однак без злагодженої взаємодії з державними та комунальними службами, зокрема в регіонах, локальні заходи будуть марними. 

Де відповідальність пацієнта?

Перше, що має робити пацієнт на гемодіалізі, ― це не наражати себе на небезпеку. Потрібно залишатися вдома у дні, коли немає діалізу, мити регулярно руки, максимально уникати громадських місць, тобто мінімізувати контакти з іншими людьми.

Важливо, щоб близькі також відповідально ставилися до самоізоляції і не наражали себе та близьку людину, яка є в групі ризику, на небезпеку. І це стосується не лише хворих людей, а й кожного з нас. Зараз такий час, що саме прості речі як особиста відповідальність ― рятують життя і власні, і оточуючих. 

Читайте також - Міста і бізнес: зараз дуже важливо допомагати один одному

Пацієнт має попередити медичну команду діалізного центру, що він чи його рідні мають навіть найлегші симптоми респіраторного захворювання, підозру або встановлений випадок інфікування COVID-19.

Але люди будуть робити це лише тоді, коли почуватимуть себе у безпеці ― що їм не відмовлять у життєво необхідній послузі. Це вже питання довіри. Довіри до інституцій. 

Що можемо зробити, аби діаліз продовжувався?

Сьогодні кожен ― людина, компанія на 10 співробітників або велика організація – можуть брати на себе відповідальність. Та робити свій внесок у те, щоб ми подолали COVID-19 з найменшими втратами для здоров’я. 

Ми ― народ волонтерів. Взаємна допомога нам вдається на відмінно, особливо у скрутних ситуаціях. Вона може бути, як  матеріальною (виділення коштів з місцевих бюджетів на транспортування пацієнтів); фізичною (служби таксі у певних регіонах забезпечують безкоштовними поїздками людей на гемодіаліз); так і комунікаційною – чим більше людей буде говорити про те, що діаліз має продовжуватися, тим більша ймовірність того, що заклади будуть шукати шляхи як його забезпечити, а пацієнти – відстоювати свої права. 

Захоплюємось усіма лікарями, медсестрами, інженерами, санітарками та іншими працівниками, які не залишають пацієнтів наодинці з хворобами й продовжують рятувати життя.