Збирати дані важливо. Але щоб максимально розкрити їх потенціал, потрібно відкривати та ділитися даними з іншими користувачами. Якщо застосувати цю ідею для протистояння COVID-19, то мова піде про величезний пул даних - мільйони випадків з десятків країн світу. 

Проте, зараз важко зрозуміти практичну користь таких даних, оскільки ми знаходимося в центрі всіх подій. Найголовнішою перевагою є звичайно інформування. Однак, через 3-5 років, коли пандемія закінчиться, сотні вчених та дослідників будуть використовувати ці дані в поєднанні з іншими для проведення наукових досліджень, створення нових інструментів попередження, розробки нових моделей лікування. 

Сам факт того, що держави відкривають важливу інформацію і не приховують її від своїх громадян, вже говорить про те, що в часи поширення fake news держави прагнуть контролювати інформаційне поле та надавати офіційну інформацію, якою б гіркою вона не була. 

Проаналізувавши дані відкритого репозиторію, створеного Організацією економічного співробітництва та розвитку, можна зробити важливі висновки. 

По-перше, усі держави збирають і в тому чи іншому вигляді публікують дані про кількість інфікованих на коронавірус. Ключовий тренд, якому слідують всі країни, - це створення інформаційного дашборду на основі цієї інформації, такий є у кожної з 25 країн, що надали інформацію до репозиторію (на час підготовки цього тексту інформацію до відкритого репозиторію надали 25 країн). 

Найбільш відомим зараз є всесвітній дашборд, який вже багато разів використовували медіа та за яким я особисто спостерігаю з початку лютого 2020 року. 

Уперше він був опублікований 22 січня. Створили його для надання дослідникам, органам охорони здоров'я та широкій громадськості зручного інструменту з відстеження ситуації на світовій мапі. Попереджений, а значить озброєний. Усі зібрані та відображені дані публікуються у вільному доступі через сховище GitHub.

Один з найбільш повних дашбордів також публікує Ірландія. Інформація в ньому візуалізована за загальною кількістю випадків захворювання, смертністю населення, щоденними зафіксованими випадками зараження, випадками за графствами (з прив’язкою до карти), шляхами інфікування (соціальний контакт, особистий контакт, інфіковано за кордоном), статтю та віком тих, хто захворів (жіноча, чоловіча, невідомо), госпіталізацією (госпіталізовано, потребують реанімації), співвідношенням інфікованих на 100 000 населення (відсоткове порівняння Ірландії з 11 іншими державами). 

Чому це важливо? Відкриті дані не просто надають інформацію, вони дозволяють відслідковувати тренди, оцінювати ризики та робити прогнози. Для запобігання поширенню вірусу - це вкрай важлива інформація для кожної держави. 

Найбільшу кількість наборів даних від однієї держави опублікувала Південна Корея - загалом 10 дата сетів. І це не єдине, чим відзначилася ця країна. Південна Корея та Тайвань - це єдині країни, які опублікували дані щодо наявності засобів індивідуального захисту в аптеках. Це теж важливо розуміти для оцінки ситуації та управлінських рішень. 

Найгрунтовніший підхід у Європейського Союзу, адже мова йде про 27 країн. На європейському порталі відкритих даних створено окремий розділ, на якому не тільки публікуються відкриті дані, що стосуються коронавірусу, а й розміщується інформація, що базується на даних та пов'язаних з ними активностях. Наприклад, про зменшення трафіку та покращення якості повітря на території Євросоюзу. Як бачимо, відкриті дані, це ще й можливість оцінювати наслідки та поширювати актуальну і цікаву інформацію. 

А що ж з українським дашбордом, створеним Національною службою здоров’я України на основі даних Центру громадського здоров’я? 

Не дивлячись на трішки олдскульний вигляд, інформація представлена за достатньою кількістю критеріїв, має географічне відображення та велику кількість різних графічних представлень. Бонусом є можливість завантаження актуального набору в форматі csv.  

Дані - не брешуть. А відкриті дані стають потужним інструментом для вирішення багатьох проблем та запобігання численним загрозам. Питання лише в тому, як саме використовують їх державні органи та громадяни для прийняття рішень. Чи залишиться інформація просто інформацією чи стане підґрунтям ефективних рішень.