Безперечно однією із головних новин минулого тижня стала поява над Чорним морем двох американських стратегічних бомбардувальників В-1В Lancer, яких супроводжували українські Су-27 і МиГ-29.

Загалом в такому розвитку подій не було нічого дивного. США в умовах поширенняCOVID-19 зробили ставку на кораблі ВМФ і стратегічну авіацію для демонстрації РФ рішучості виконати взяті на себе зобов’язання в разі потреби. Тому В-1В мали з’явитися і в південній частині східного флангу НАТО – після того як три рази до цього працювали в районі Балтики.

Проте для остаточних висновків щодо того, що власне відпрацьовували В-1В Lancer, не вистачало інформації. Єдине, що можна було говорити напевне минулого тижня це те, що сигнал для України був однозначно добрий. За тиждень до польотів над Чорним морем в супроводі українських винищувачів В-1В Lancer вперше з’явилися в повітряному просторі Швеції, де їх супроводжували шведські JAS 39 Gripen.

Тим самим проліт американської стратегічної авіації над Чорним морем означав, що США сприймають партнерство із Україною так само серйозно, як із де-юре позаблоковою Швецією, яка є одним із головних партнерів Вашингтону в північній частині східного флангу НАТО. Але 1 червня Командування ВПС США в Європі і Африці повідомило принципову деталь, яка дає можливість зрозуміти всю важливість прольоту В-1В Lancer над Чорним морем.

Як виявилося, американські стратегічні бомбардувальники, в рамках польоту 29 травня, вчилися застосовувати сучасні протикорабельні ракети (ПКР) LRASM.

Ракета LRASM була створена в 2010-х роках для забезпечення можливості наносити удари по ворожим кораблям із безпечних відстаней. Радіус дії LRASM складає до 560 км. Тим самим носій ракети може не заходити в зону дії ворожої ППО для нанесення ударів. Так само вірогідність попадання в ворожий корабель (kill probability) в даної системи складає майже 1 – тобто майже 100%. LRASM в 2018 році була інтегрована в стратегічний бомбардувальник В-1В Lancer, який таким чином став першим її носієм.

Таке поєднання ПКР великого радіусу і потужного носія мало перш за все забезпечити потреби США в боротьбі із надводними кораблями ВМФ КНР в умовах великих відстаней Індійсько-Тихоокеанського регіону і вразливості американських передових баз там. В-1В Lancer можуть стартувати в континентальних США, відпрацювати по цілям в Індійсько-Тихоокеанському регіоні і безпечно повернутися додому. Але як виявилося дана система розглядається США як і важливий елемент протидії амбіціям РФ в Чорному морі.

Зазвичай, коли мова заходить про протидію нездоровим амбіціям РФ в Чорноморському басейні, одним із головних стримуючих чинників для США/НАТО називають обмеження по конвенції Монтрьо 1936 року. Справді, даний документ обмежує як час перебування так і сумарний тоннаж кораблів нечорноморських країн в басейні Чорного моря.

Проте залучення стратегічної авіації США із ПКР LRASM показує РФ, що для Вашингтону в разі крайньої необхідності обмеження по конвенції Монтрьо не стануть перешкодою для ефективної протидії агресивній поведінці РФ.

Також поява В-1В Lancer із новими ПКР є гарною компенсацією того, що в 2020 році кораблі ВМФ США менше заходять в акваторію Чорного моря. Загалом цього року американські есмінці (USS Ross та USS Porter) лише два рази відвідали Чорноморський басейн – всього 18 дів присутності. В минулому році за цей самий час в Чорному морі побували три кораблі ВМФ США – загалом мова йде про 42 дні присутності.

Але головне це звичайно демонстрація можливості швидко та ефективно відреагувати на загострення ситуації. Саме стратегічні бомбардувальники В-1В, навіть працюючи із континентальної частини США, можуть найшвидше прибути до Чорного моря і із безпечної відстані нанести необхідні удари. Тим же есмінцям, які базуються в порту Рота (Іспанія), знадобиться декілька днів, щоб дійти із пункту базування до місця із якого може працювати крилатими ракетами Tomahawk.

РФ за шість років окупації і мілітаризації Криму створила потужне міжвидове угруповання в складі систем ППО, протикорабельних ракет, кораблів та підводних човнів із ударним ракетним озброєнням, авіаційного компоненту. Дані сили щонайменше на початкових етапах гіпотетичного конфлікту мають можливість домінувати в Чорному морі – як за рахунок обмеження для інших країн проектувати силу в регіоні так і за рахунок власного ударного потенціалу.

Проте польотами В-1В із ПКР LRSAM США показують росіянам, що навіть поки Вашингтон буде створювати необхідне угрупування сил для ефективної відповіді на російську агресію в Чорному морі, Москва далеко не матиме тої свободи дій, яку на її думку гарантує угруповання сил на окупованому Кримському півострові.

На сам кінець варто також відзначити, що в повідомленні Командування ВПС США в Європі і Африці два рази чітко наголошувалося на тому, що польоти В-1В Lancer із ПКР LRASM сприяють безпеці не лише формальних союзників Вашингтону по НАТО в регіоні, але і партнерів в Чорноморському басейні. Тим самим США посилають РФ гарний сигнал, що американці нерозривно пов’язують безпеку України і Грузії із безпекою чорноморських країн НАТО.