Aрт-Неделя: что посмотреть в Киеве 10-16 июня
Українська ідентифікація. Анатолій Криволап, Ігор Ступаченко. Розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці (Фото: Галерея мистецтв «Лавра»)

Повітряна графіка, тинькові орнаменти, історія по-польськи та храмові розписи по-сучасному – Марина Полякова та проект АртТиждень часопису ІnKyіv рекомендують найцікавіші виставки Києва.

Смотрите нас на YouTube: объясняем сложные вещи простыми словами

Vita Nova - Григорій Гавриленко

Аукціонний дім «Дукат» (вул. Володимирська, 5)

Aрт-Неделя: что посмотреть в Киеве 10-16 июня
Vita Nova Дукат

У 1965 році в видавництві «Дніпро» вийшла збірка творів Данте Аліг’єрі «Vita Nova (Нове життя)», ілюстрації до якої зробив Григорій Гавриленко. Назва, що була промовистою для Данте, була, мабуть, такою і для тих, хто створював книгу, – адже проект «Відлига» ще не закрився остаточно, і була надія на нове життя та нове мистецтво. Саме в ці роки Гавриленко шукав «нову виразність», нові художні засоби, які були б водночас промовистими та простими. Те, що він винайшов – це лірика, дихання, теплий вітер. У живописі – робота на спрощення, локалізацію форми та кольору. У графіці – характерне штрихування, наївне, якесь дитяче, під певним кутом, з великими інтервалами проміж окремими рисками, з чистою лінією. І навіть у найбільш глухі роки Григорій Гавриленко віртуозно балансував на межі між реалізмом та абстракцією, створюючи роботи, наповнені повітрям та надією. Виставка працює до 5 липня.

Григорій Довженко. Світ орнаментів

ART 14 (пров. Михайлівський, 14)

Григорій Довженко

Ще одна виставка про те, що творчий дух віє, де хоче, – і якщо йому чинити перешкоди, він найде дірочку. Григорій Довженко народився в 1899 році й молодим належав до кола Михайла Бойчука, плідно працював, у тому числі як монументаліст. Після знищення українського відродження, після заборони бойчукізму, Довженко зайняв свою нішу – розробив авторську техніку різьблення по сирому тиньку та створював архітектурні орнаменти, які потім отримати поетичну назву «кам’яні вишиванки». Оригінальними вигадливими орнаментами він прикрасив багато будівель у Новій Каховці та в інших містах України. Онука художника, Клавдія Довженко, називає шлях діда «творчою еміграцією». А виставка – можливість у дрібничках розгледіти орнаменти Довженка, познайомитися з творчою кухнею цього монументального емігранта.

Арт-проект "АНГЕЛ ІСТОРІЇ"

Інститут проблем сучасного мистецтва (вул.  Коновальця, 18 д)

Sztuki-2019-original
Sztuki-2019-original

Арт-проект «Ангел історії» створили разом Інститут проблем сучасного мистецтва та Інститут візуальних мистецтв, художній факультет Зеленогурського університету (Польща). Учасники проекту – шестеро польських митців, які працюють з живописом, інсталяціями, відео. Paulina Komorowska-Birger зробила об’єкт – садову лійку, розприскувач якої повернутий догори, і здається, що вода хоче повернутися до свого темного та затишного металевого «лона». Це вдала метафора теми виставки: колективна пам’ять, історія велика та історія приватна, напруга між минулим і сучасним, між тим, що вже не можна виправити, але треба якось вбудувати у майбутнє. Ми, мешканці пострадянських земель, добре знаємо, що офіційний історичний наратив та маленька історія окремої людини, втілена у спогадах, не є тотожними. Підручник розповідає про антигуманні соціальні експерименти, голод, війни, табори, а людина пам’ятає те саме сакраментальне морозиво-пломбір, сонячний парк та квітчасту сукню ще молодої матері. Ми наче заглядаємо у маленьке віконечко – от зазирніть у серцевини робіт Magdalena Gryska, цих яскравих кругів. Там, на темному (як в роботі Radosław Czarkowski) попелі історії, можливо, лежать скарби пам’яті. Виставка працює до 12 червня.

Українська ідентифікація. Анатолій Криволап, Ігор Ступаченко. Розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці

Галерея мистецтв «Лавра» (вул. Лаврська, 1)

Українська ідентифікація
Українська ідентифікація

Є на Київщині, у Макарівському районі, невелике старе село Липівка. У ньому в середині XVIII століття була зведена дерев’яна Покровська церква. Радянська влада церкву знищила, і кого цим здивуєш. А далі сталися добре продумані дива. Кінопродюсер та меценат Богдан Батрух профінансував зведення нового храму, теж на честь Покрови Пресвятої Богородиці, – у давньоруському стилі, простих, благородних ліній. Розписи для церкви створили Ігор Ступаченко та Анатолій Криволап, перший відповідав, скажімо так, за розчислення форми, другий – за емоційне наповнення. З одного боку, це традиційні сюжети, з іншого – мислення сучасних художників, які можуть плідно працювати з каноном, з національною спадщиною, спираючись на новітні технології  та свої стилістичні знахідки. Ви обов’язково взнаєте відкриті  кольори Криволапа. Але водночас це щось зовсім нове.