Алгоритм продовження перебування Володимира Путіна на посаді президента РФ виявився не позбавленим символізму. Не виключаю, що розробляв його екс-помічник Владислав Сурков, який нещодавно натякав на появу суперпрезидентської республіки в Росії.

Відзначу, що і Путін неодноразово протягом останніх днів говорив про необхідність для Росії сильної президентської влади. Чи варто дивуватися, що його почули у Державній Думі РФ? І зробила це Валентина Терешкова (позивний "Чайка") – перша жінка-космонавт в історії людства та перша жінка-генерал в історії російської армії та депутат Держдуми РФ. Саме вона запропонувала конституційну поправку, яка обнуляє президентські терміни Путіна. У Кремлі обожнюють подібні міні-перфоманси, вони наче додають додаткової легітимності діям російської влади.

Підпишіться на наші новини в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

На перший погляд, виступ Терешкової був експромтом, "душі прекрасним поривом". Звісно, наскільки спроможна на подібні пориви людина, яка після польоту в космос постійно звіряла годинник з правлячою партією, незалежно від її назви.

Однак оперативність реагування Путіна на пропозицію, від якої складно відмовитися, свідчить, що в кущах цього разу був не рояль, а космічний апарат. Юридична освіта змусила російського президента обумовити власну готовність до продовження перебування на посаді після 2024 року рішенням Конституційного Суду та згодою громадян.

Чесно кажучи, мало є підстав очікувати масових протестів під час голосування за відповідні зміни до російської конституції.

Читайте також - Транзит влади по-Путіну. Без хороших новин для України

Чому в Кремлі обрали подібний шлях, якщо нещодавно була проведена рокіровка МедвєдєвМішустін та ритуальні танці навколо Державної ради?

Відповідь, як видається, на поверхні: різні групи впливу запропонували Путіну різні сценарії збереження себе при владі, і той обрав найбільш прийнятний, що мінімізує загрози навіть натяку на "перехоплення" влади та інші страшилки, якими лякають один одного в коридорах Кремля.

Лідер країни, де культивується  правонаступність від Російської імперії, у якій періодично "пустували" рішуче налаштовані гвардійці, прагне убезпечити себе від несподіванок.

Одиночні пікети окремих опозиціонерів – це, за великим рахунком, спроба врятувати реноме російського народу (не влади) в очах цивілізованого світу. Тому не варто дивуватися, що Путін продовжить перебування біля стерна держави, до основного закону якого будуть вписані консервативні положення, аж до обов’язку держави захищати історичну пам’ять (було б дивно, якби в рік 75-ї річниці перемоги над нацизмом було інакше).

Читайте також - "Путін" замість Путіна

Чи припинить після цього Захід діалог з Путіним?

Сподіватися на це не варто. І США, і ЄС можуть критикувати російську владу та символічно підтримувати нечисленних опозиціонерів, проте повністю відмовлятися від діалогу з РФ там не стануть.

Попри очевидно-демонстративну готовність Путіна пересидіти у президентському кріслі всіх сучасних йому політиків. Зрештою, обнуління президентських термінів лише формалізувало незалежність господаря Кремля від такого атрибуту демократії як президентські вибори.

Опозиційні російські медіа говорять про 16 років Путіна (тобто чотири роки нинішнього президентського терміну та два додаткових). Чому не 22 чи 28 – не зрозуміло. Проте очевидно інше: м’який на вигляд та жорстко продуманий за змістом конституційний переворот у Росії посилить відтік звідти людей мислячих, представників креативного класу якщо не за кордон, то у внутрішню еміграцію.

Читайте також - Конституція Оруелла: Путін перетворює Росію в "великий Крим"

Чи означає індульгенція Путіну можливість зітхнути з полегшенням представникам пострадянського простору?

Очевидно, що навпаки: з новими повноваженнями всередині країни кремлівський диктатор намагатиметься боротися проти наслідків "найбільшої геополітичної катастрофи ХХ століття" - розпаду СРСР. Ресурсів для цього у нього чимало навіть після падіння ціни на нафту. Ідея створення нового союзу (припустимо, Євразійського) може отримати новий потужний імпульс.

Що означає для України фактично пожиттєве президентство Путіна? Це має стати швидким прощанням з ілюзіями, мовляв, Путін піде, і політика Росії щодо України зміниться.

На жаль, не зміниться, оскільки вірусом імперського мислення в РФ охоплена переважна частина політикуму.