Импичмент Трампа: миссия невозможна
Сенат США цілком прогнозовано не підтримав звинувачення у зловживанні владою, які висунула 45-му президенту Штатів Дональду Трампу Палата представників Конгресу. Трамп має всі підстави бути задоволеним 5-м лютого – днем, який фактично дав старт його кампанії з боротьби за другий президентський термін.
Восени минулого року демократи, які контролюють Палату представників, звинуватили Трампа у незаконному призупиненні військової допомоги Україні з метою отримати компромат на Джо Байдена – потенційного кандидата в президенти від демократів. 18 грудня звинувачення було затверджене після майже трьох місяців свідчень, які давали помітні представники команди Трампа. Сам президент США реагував доволі емоційно. Наприкінці січня, коли слухання щодо імпічменту йшли вже у Сенаті, поставив новий рекорд – 142 твіти протягом доби.
Процедура імпічменту проходила під гаслом партійної приналежності, навряд чи напередодні президентських (і не лише президентських) виборів у США могло бути інакше. Тому Палата представників, яку очолює досвідчений політик-демократ Ненсі Пелосі, звинуватила Трампа. Сенат, де більшість належить республіканцям, звинувачення не підтримав.
Результати голосування – 48 за, 52 – проти з питання про зловживання владою, 47 – за, 53 – проти у питанні про перешкоджання діяльності Конгресу. Навіть підтримка сенатора-республіканця Міта Ромні одного з питань мало допомогла демократам, натомість показала, що кількість бажаючих йти проти лінії партії не перевищує статистичної похибки.
Не зайвим буде пригадати, що для рішення про відсторонення президента від влади потрібні були голоси двох третин Сенату (67 законодавців зі 100). Очевидно, що консолідувати таку кількість голосів сенаторам було не під силу.
Читайте также - Украина и США: рефлексия на визит Помпео в Киев
До речі, якби Трампа відсторонили, то обов’язки президента виконував би Майк Пенс – представник старої республіканської гвардії. І далеко не факт, що цей варіант пішов би на користь демократам.
Нагадаю, що наприкінці 1998 – на початку 1999 року республіканці намагалися достроково відправити у відставку президента-демократа Білла Клінтона, друга каденція якого перетнула екватор. Його звинувачували у брехні під присягою, проте спроба виявилася невдалою.
Дозволю припустити, що у 2019 році демократи вирішили скористатися нагодою та спробувати взяти реванш. Проте вони мали на руках лише непрямі докази, а провина Трампа не завдавала безпосередньої шкоди Сполученим Штатам, тому заручитися підтримкою республіканців правдолюбам з Демократичної партії було непросто.
Читайте также - Успех Украины может стать успехом Америки. И вот почему
Неприємним є той факт, що формальним каталізатором імпічменту стала телефонна розмова Трампа з Володимиром Зеленським. Тобто президент України проти власної волі опинився у центрі гучних політичних подій. Прагнень активно коментувати їх наш президент не демонструє, що в принципі вірно.
Проблема полягає в іншому: обставини замаху на дострокове відсторонення Трампа від влади руйнують двопартійну підтримку України у США, і ця проблема не зникає після провалу процедури імпічменту.
Щодо Трампа, то Інститут Гелапа зафіксував 5 лютого 2020 року найвищий за президентську каденцію рейтинг – 49% опитаних підтримують його діяльність на посаді президента. Тому діючий лідер США, користуючись тим, що Демократична партія зав’язла у процедурі визначення свого кандидата для президентських перегонів, почне власну кампанію, апелюючи до власного базового електорату та закликаючи "маленьких американців" захистити його від "змови істеблішменту".
І, до речі, має підстави розраховувати на успіх.
