Наймолодший в історії України уряд викликає симпатію навіть в середовищі скептиків президента Зеленського. Багато нових міністрів та заступників мають репутації хороших фахівців та людей, які дійсно прагнуть змін в країні. Попри весь цей оптимізм, не варто очікувати від урядової зе-команди значних досягнень.

Ні, не тому що вони їх не хочуть. Як раз навпаки.

Проте бажати чогось і мати можливість цього досягнути це дві дуже великі різниці.

Прем’єр малює красиві графіки з 50 мільярдами доларів інвестицій та зростанням ВВП на 40% протягом наступних п’яти років. Проте скромно замовчує, що можливостей цього досягнути в країні немає.

Щоб перейти з класу «бідних європейських країн» в клас «середніх європейських» країн потрібне дійсно серйозне зростання економіки. Але на заваді цьому стоять старі, совєцкі державні інституції. Які як діряве відро – зжирають будь-яку кількість ресурсів, якими ви намагаєтесь їх наповнити.

Нам потрібне нове відро, а замість цього Уряд збирається просто залатати кілька дірок в старому.

Уявіть собі, що завтра до вас прийдуть на роботу і скажуть, що тепер ви маєте працювати вдвічі ефективніше. Для цього керівництво видає вам новий степлер, і каже, що тепер кулер з водою стоятиме не в коридорі, а у вас в кабінеті.

Чи стане від цього краще? Так. Чи дасть це достатньо можливостей щоб подвоїти результат? Навряд.

Щоб збільшити вашу ефективність вдвічі, потрібно помістити вас в абсолютно інші умови роботи. З іншими людьми, іншими процедурами, іншою інфраструктурою.

Тобто в умови нової інституції.

Для прикладу, за часів Порошенка були створені дві успішні інституції – патрульна поліція та НАБУ.

«Патрульку» створювала команда Еки Згуладзе, враховуючи свій досвід Грузії, а НАБУ робили за зразком Національного антикорупційного директорату Румунії. Вони стали успішними, тому що їх автори не намагались просто покращити роботу поліції чи генеральну прокуратуру, а робили нові структури.

І саме цю логіку потрібно впроваджувати в країні – створювати нові інституції, а не намагатись покращити старі. А з цим в команді Зеленського-Гончарука великі проблеми.

Бо «створити нові інституції» красиво звучить на словах, а на практиці це просто фантастично складний процес. Для цього потрібно, або запозичувати чужий досвід, разом з фахівцями, які його отримували в інших країнах. Або попередньо провести величезну аналітичну роботу та створити модель нової інституції, де зрозумілі її функції, принципи роботи та процедура створення.

Такої аналітики в урядовців немає, відповідно бачення нових інституцій теж. Тому більшість зусиль вони зосередять на вирішенні точкових проблем, через які відбувається втрата ресурсів.

Старе іржаве діряве відро державних інституцій стане трошки менш дірявим. Проте його суть не зміниться. А отже, не буде і серйозного зростання ефективності.