Досить часто наші оцінки є суб’єктивними та упередженими. Якщо нам подобається людина, то ми бачимо в тому, що вона робить сильне і добре. І не помічаємо слабке і погане. І навпаки, якщо нам людина байдужа або не подобається, то ми бачимо більше негативу і не помічаємо щось хороше.

Для того, щоб оцінювати виступи, тексти, інтервю більш об’єктивно, існує такий підхід.

Потрібно письмово відповісти на чотири питання.

1. Що було в промові?

Тут просто максимально стисло, по суті, але одночасно максимально повно описують що відбулось. Це робиться для того, щоб нагадати собі всі важливі аспекти промови, і не дати емоціям засліпити себе і забути щось важливе.

2. Що сподобалось в промові? Що було найсильніше і чому?

3. Що не сподобалось? Що можна було зробити краще?

Зверніть увагу на конструктивність критики в цьому питанні. Таке питання зменшує конфлікт і залишає можливість для покращення через конкретні дії. Наприклад, в промові президент України сказав "какая разница". А як можна було сказати краще, щоб передати основну ідею обєднання, і при цьому не образити важливі ідеї і переконання людей?

4. Висновок. Ваша оцінка в цілому. Рекомендація, що робити.

Цікаво порівняти, як ваша оцінка промови президента зміниться, якщо ви використаєте цей підхід.

Найбільш корисним для мене цей підхід виявляється під час інтерв`ю та оцінки науковий статей, які я реферує. Коли я його не використовую - я просто пишу "сподобалось чи ні" і пару деталей. А з цим підхідом у мене нотатки стають більше детальними і, сподіваюсь, більш об’єктивними.

Я би хотів побажати всім в Новому році більше добра, об’єктивності, та конструктиву.