Потужним аргументом у руках Філарета став не розпущений УПЦ КП напередодні і гра на президентських нервах.

Джерела з числа організаторів описують напруження на соборі лайками. Фракція, яка підтримувала Михаїла та єпископи УАПЦ до останнього боролися проти кандидатури Епіфанія, але президент двічі втрутився і допоміг вмовити Михаїла.

Вимога Вселенського Патріарха полягала у тому, що собор має розпочатися, коли УАПЦ і УПЦ КП будуть остаточно ліквідовані внутрішніми розпорядженнями. Єпископи УАПЦ одразу виконали настанову. Ліквідували власну структуру на зібранні за день до собору. А ось Філарет цього не зробив.

Філарет перед початком собору зрозумів, що може перемогти митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Тому вранці поставив ультиматум, що митрополит Михаїл має відмовитися від балотування на предстоятеля, або у іншому випадку Філарет не ліквідовує УПЦ КП і не йде на собор.

Тому Собор не могли розпочати майже до 13:00. У храмі “Теплої Софії” Петро Порошенко і Андрій Парубій переконували митрополита Михаїла зняти свою кандидатуру. Після кількох сесій розмов він пообіцяв не балотуватися.

Після цього делегати УПЦ КП проголосували за ліквідацію своєї церкви. Документи про ліквідацію передали представникам Константинополя. Тільки після цього розпочався собор. З позиції КП, обрання Епіфанія у два тури виглядало справою техніки.

Однак напруження нікуди не зникло. Під час голосування за процедуру обрання предстоятеля, представникам Вселенського Патріархату вдалося закріпити, що висуватися можуть всі. Отже Михаїл знову повертався у гру. Групі Філарета та Епіфанія не вистачило голосів, щоби встановити норму - одну кандидатуру від груп (ліквідованих конфесій).

Тож вибори відбулися за сценарієм Вселенського Патріарха. У першому турі обирали Предстоятеля всі делегати Собору у бюлетенях з іменами всіх архієреїв, крім Філарета і Макарія. У другий тур вийшли троє: митрополит Епіфаній, митрополит Михаїл і митрополит Симеон. 


Президенту знову прийшлося особисто переконувати митрополита Михаїла зняти свою кандидатуру до другого туру. Президент стверджував, що Філарет залишить собор.

Для Порошенка не грало великої ролі, кого оберуть. Головне, щоби це взагалі відбулося. Філарет чудово розумів велетенське значення саме для президента. При найгіршому сценарії для церковників, віряни в церкву повернуться, а от виборці до президента - не факт.

У той же час, для Михаїла це вже не було суто особистим питанням. До нього почали підходити делегати, які переконували не знімати кандидатуру, бо вони хочуть його підтримувати у другому турі. 


Перед початком другого туру, після багаторазових вимог Президента Петра Порошенка і Голови Верховної Ради Андрія Парубія, Михаїл вирішив пожертвувати амбіціями и остаточно зняв свою кандидатуру. 


Обирали серед трьох кандидатів: митрополит Епіфаній, митрополит Симеон і включений формально для дотримання процедури єпископ Володимир (Черпак). Після оголошення результатів переміг митрополит Епіфаній. Набравши 37 голосів, випередивши на більш ніж 10 голосів Симеона.

Фактично Порошенко двічі втрутився у вибори предстоятеля. Він, до речі, цим пишається. Це було помітно на прес-конференції. Ні в якому разі не засуджую. Нехай залишиться на ваш розсуд - чи правильно він вчинив чи ні.

Однак, мені важко уявити, що Філарет таки зміг би наважитися залишити собор, якби Михаїл пішов у другий тур. Це була красива і філігранна гра літнього патріарха на нервах президента.

У церковних колах ходять чутки, що Епіфаній має близькі родинні зв'язки з Філаретом, що пояснює його нескореність коньюктурі собору.

Ця історія безслідно не пройде. Фракція Михаїла лише посилиться після його відмови. Багато хто з єпископів усвідомив, що Михаїла не обрали лише через авторитет Філарета. Він був найбільш компромісною фігурою для всіх фракцій нової Православної церкви в Україні. Його описують, як державника з правими поглядами. Для благополуччя УПЦ у майбутньому, Епіфанію безумовно потрібно порозумітися і потоваришувати з Михаїлом.