Лидер общественного мнения? Хакни систему – возьми на вакцинацию медика или учительницу

Швидкість вакцинації в Україні менша, ніж у Молдові та Албанії. А щоб при такій швидкості вакцинувати хоча б 60% населення, потрібно понад шість років. Роздратування і гнів наростають. Що робить уряд? 

Замість того, щоб визнати помилки і спростити систему для охочих з пріоритетних груп, він її ускладнює, створюючи ще одну категорію — публічні особи. Хороший задум, але реалізація дає протилежний ефект — уже традиційно в Україні.

Залучення публічних осіб не особливо підняло довіру серед тих, хто не хотів вакцинуватися. Зате збільшило ажіотаж серед тих, хто бажає вакцинуватися якнайшвидше, і підвищило в рази нерівність доступу до вакцинації.

Що в результаті? В Україні дефіцит вакцин. Але ти можеш вакцинуватися, якщо тобі 35-ть, і ти Інстаграм-блогер. І не можеш вакцинуватися, якщо тобі 79-ть, і ти пенсіонерка.

Ми не шукаємо легких шляхів, перетворюючи нашу вакцинацію на парад безглуздя. Ми створюємо вузькі місця: на етапі навчання медиків, у вигляді мобільних бригад, на яких чекає вся країна, запроваджуючи складну систему етапів вакцинації. І все це у країні, де величезна частка населення взагалі планує відмовитися від щеплення.

Система пріоритетів у вакцинації є в кожній країні. Але тільки в Україні вона перетворила вакцинальну кампанію на найповільніше у Європі страждання.

Щоб вакцинуватися 35-річному Інстаграм-блогеру, треба тільки записатися у "публічні особи" і написати постик про успішну вакцинацію. Щоправда, він мотивує вакцинуватися вже десять разів мотивованих фоловерів Інстаграму.

79-річній пенсіонерці треба дочекатися третього етапу вакцинації, щоб отримати своє щеплення. Ще раз. Третього етапу. З чотирьох. У будь-якому разі до цього має отримати щеплення її сімейний лікар.

Сімейних лікарів вакцинують на... другому етапі вакцинації. Але це ще не все. Щоб отримати вакцину, вони повинні дочекатися "спеціально навчених людей із сертифікатом" — мобільну бригаду у складні одного лікаря і двох медсестер. Ще раз. Сімейні лікарі, які щодня вакцинують людей, повинні чекати "спеціального" лікаря, щоб вакцинував тих самих лікарів. І тільки тоді вони зможуть вакцинувати людей похилого віку — тих, кого ми найбільше хочемо захистити від коронавірусу.

Про нову і незрозумілу процедуру вакцинації медикам первинки можна було би говорити, якби в Україні була м-РНК вакцина (наприклад, Pfizer/BioNTech), що потребує особливого поводження. Але навіть, якби так. Часу в очікуванні вакцин було достатньо, щоб навчити одного-двох медиків у кожній амбулаторії, які би організували вакцинацію своїм колегам.

Ми ж розпочали кампанію з вакцини Covishield/AstraZeneca. Вона подібна до основних відомих медикам вакцин — спеціально, щоб нею могли масово вакцинувати навіть у найбідніших країнах світу. Її перевозять, зберігають, набирають у шприц, вводять та утилізують точно так само, як будь-яку звичну для кожного лікаря вакцину.

До всього, комунікаційна кампанія навіть не була описана в урядовому плані вакцинації. Тож складно звинуватити уряд в тому, що комунікацію вакцинації на рівні держави провалили. Не запланували — не прокомунікували. В останній момент вирішили одним махом вирішити дилему із залишками і закрити комунікаційну діру блогерами у соцмережах. Профіт!

Дійсно, тут потрібна вакцинація публічних осіб: президента, міністрів, топ-лікарів і кумирів для людей 60+. Тобто тих, хто має вплив на ухвалення рішень у людей саме цих категорій.

Але набагато більше потрібна вакцинація їхнім колегам і одноліткам, які хочуть вакцинуватися, але не можуть, бо коло публічних осіб розростається.

Частина з них справді хочуть допомогти активізувати вакцинальну кампанію. Тому я пропоную їм кращий спосіб.

Використайте свою публічність для того, щоб привернути увагу до змін у плані вакцинації. Якщо ви не авторитет для медиків або людей за 60-ть, не вакцинуйтеся самі. Приведіть з собою бабусю або вчительку з найближчої школи. І зробіть щеплення з ними у кадрі. 

Покажіть уряду, що якби не ви, ці люди не могли би бути вакциновані. Що треба змінити щось у тому, як ми проводимо кампанію, інакше наші батьки будуть чекати на вакцину місяцями, ризикуючи своїм життям.