27.05.2019, 12:06

Почему выборы выигрывают артисты и популисты

Почему выборы выигрывают артисты и популисты
специалист по общественным коммуникациям

Идеи популистов фантастичны, часто даже абсурдны, но в них есть востребованный обществом яркий образ будущего, которого не хватает прагматикам (укр.)

Перемога Зеленського на виборах шокувала багатьох, хоча насправді ця подія цілком вкладається в логіку того, що відбувалось з європейською та американською політикою протягом минулих років.

Трамп, Brexit, Ле Пен в другому турі, зростання ролі євроскептиків в національних урядах, і от навіть в Європарламенті не вдалось втримати традиційну більшість центриських партій.

Все це дивні тенденції західної політики, яка завжди була взірцем для України. Активна меншість вражена вибором пасивної більшості, і намагається звинуватити останніх у відсутності критичного мислення чи просто дурості.

Але проблему з якістю політиків, потрібно починати шукати в них самих, а не виборцях.

Перш за все, треба розуміти, що тисячі років розвитку людського суспільства та мільйони років еволюції закарбували в нашій підсвідомості потребу в політичних лідерах. Для людської спільноти природньо шукати лідера, який має її очолити та провести через складні етапи життя.

Суспільство шукає лідерів серед тих, хто викликає довіру до себе та показує здібності вищи за середні. Спочатку це була банальна фізична сила, але чим більше суспільство розвивалось тим складнішою ставала система вибору лідерів. Проте попит на політичне лідерство в населення ніколи не зникав.

А що ж тоді з пропозицією?

Можна помітити два типи політиків, які переважають на політичний арені останніх років.

Перші це «сервісні політики». В центр своєї політичної діяльності вони ставлять конкретну людину. Вони відстоюють позицію, що задача політика – дізнаватись про проблеми, що хвилюють людей, і вирішувати їх. Вони більше схожі на соціального працівника чи сервісну службу, яка підтримує клієнтів, ніж на «вожака», на якому можна довірити майбутнє спільноти. Вони розумні та обережні, але їм бракує харизми, впевненості та енергії, щоб вести за собою людей. Більше того, вони навіть не хочуть цього робити. Для них політика це бюрократія і сила правил, що лишає мало місця для проявів сильної волі та реалізації ідей.

Другий тип - «політичні хіпстери». Це узагальнена назва для всіх представників політичного виду, які просувають прогресивні ліберальні та соціалістичні ідеї. Вони багато говорять про дерегуляцію, джентрифікацію та легалізацію. Всі ці теми виглядають економічно обґрунтованими та логічними, проте вони жодним чином не зачіпають інтересів більшості суспільства. Вони гарно виглядають на круглих столах та конференціях, але викликають лише скепсис під час контактів з реальними виборцями, що шукають в політиках лідерів, а не університетських професорів.

І тут на поле битви за прихильність громадян виходять різного роду популісти. Всіх їх об’єднує енергійність, самовпевненість та харизма. Вони виглядають саме так, як на думку більшості і мають виглядати справжні лідери.

На відміну від політичних хіпстерів, вони не говорять про далекі речі, а звертаються до реальних базових потреб суспільства: безпеки, добробуту та збереження ідентичності.

Їх ідеї фантастичні, а інколи навіть абсурдні, проте вони пропонують яскраве бачення майбутнього, яке приваблює людей та змушує голосувати.

«Сервісні політики» та «політичні хіпстери» програють в конкуренції з популістами, бо обом групам не вистачає традиційного лідерства, якого очікує суспільство від політиків.

Епоха популізму може завершитись не тоді, коли мільйони виборців раптово усвідомлять що вони роблять не так, а коли це зроблять кілька тисяч політиків.

Материалы, публикуемые в разделе "Мнения", отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с позицией редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ".
Отправить:
Теги: популизм
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Реклама
Реклама
Популярное
Реклама
Реклама
Реклама
Загрузка...