В поисках украинского Вашингтона: Зеленский так и не вышел из роли Голобородько

В поисках украинского Вашингтона: Зеленский так и не вышел из роли Голобородько

Волонтер, эксперт-международник
11.03.2020, 13:12

Вера в то, что очередной мессия на Банковой все изменит, - это наратив сериала "Слуга народа". Пока Зеленский в это верит, все будет так же (укр.)

Життя таки справедливе. Рік тому Голобородько (персонаж серіалу "Слуга народу", якого зіграв діючий президент України Володимир Зеленський) взяв у заручники експерименту "зроби найприкольнішого пасажира капітаном" 37-мільйонну (якщо вірити ексміністру Кабінету міністрів Дмитру Дубілету) країну. Схоже, Зеленський також остаточно потрапив у пастку наративу, який він блискуче екранізував.

Принаймні, останнє інтерв’ю The Guardian – це щиросердне зізнання в тому, що нині саме образ Голобородька визначає дії шостого президента України. Доволі досвідчений, безумовно успішний (і, як стверджував Ігор Коломойський, цинічний) бізнесмен Зеленський остаточно став заручником власного персонажа.

Врешті-решт, стаття про українського лідера в престижному британському виданні починається саме з його відповіді на запитання кореспондента: "Яка відмінність між тим, як грати президента на екрані, та бути президентом в житті?". Зеленський відповідає: "Це дуже схоже".

Тому, аби зрозуміти логіку президента Зеленського, варто знову уважно передивитись серіал про президента Голобородька, який так припав до серця українському глядачеві. Цей серіал вже сотні разів проаналізований різноманітними політологами, культурологами та іншими науковцями й експертами. Але я ще ніде не зустрічав його аналізу з точки зору конституційного дизайну. Тому я спробую заповнити цю прогалину.

Читайте також - Пережити Зеленського

Отже, який конституційний наратив розповідає нам "Слуга народу"?

По-перше, політичний істеблішмент, – замкнутий клан, який вміло маніпулює електоратом, змушуючи раз у раз обирати того чи іншого "під…" (цитата зі знаменитого монологу вчителя Голобородька, який вторував йому шлях до президентського крісла). Круговий захист політичного клану прості люди можуть прорвати тільки через президентські вибори. Шанс обрати одного чесного реформатора (згідно з наративом "Слуги народу") є – шанс обрати реформаторський парламент зовсім відсутній.

Саме тому конституційний наратив "Слуги" - це story про вкрай корумпований і практично невиліковний парламент і реформатора-президента. Треба визнати, що ані Зеленський особисто, ані сценаристи серіалу, який привів його на Банкову, не вигадали цей наратив – вони його лише талановито запеленгували та проілюстрували.

Всі, хто цікавляться українською соціологією, знають, що саме таке ставлення до парламенту та президента глибоко укорінене в сучасному українському менталітеті. Чи, якщо завгодно, в колективному підсвідомому.

Якщо ви подивитесь свіжу соціологію, то побачите, що наразі нічого не змінилося. Народ знову ненавидить уряд і парламент, але довіряє президентові і сподівається на нього. Попри те, що глава держави особисто добирав як нинішню парламентську більшість, так і вже другий поспіль уряд. Втім, знову "бояри погані – цар добрий".

Тому я маю всі підстави сумніватись, що Зеленський стане останнім президентом України. Не тому, що Україна щезне. А тому, що його приголомшливе фіаско на найвищій посаді в країні (до якого він мчить на всіх парах), навряд чи переконає українців відмовитись від президентської посади як такої. Як бачимо, запит на президента-рятівника нікуди не подівся.

Читайте також - Сам п'ю, сам гуляю: Зеленському ближчий тоталітаризм. Відставка Кабміну тому приклад

В зв’язку з цим постає питання, чи приречена Україна знов і знов експериментувати з псевдо-месіями аж доки дочекається на свого Вашингтона або вчергове зникне з політичної мапи світу? Чи є шанс вирватись з цього зачарованого кола надій та розчарувань?

Відповідь проста – справжнього Вашингтона (де Голля, Манделу, Ататюрка чи, навіть, Аятолу Хомейні) відрізняє від Зеленського те, що вони не були орендарями посад – вони були їхніми інженерами. Всі вони, перш ніж обійняти посади відповідно президентів чи верховного лідера, створили їх через ухвалення національних конституцій. Вони прокладали конституційні рейки, перш ніж стати машиністами паротягів. Проєктували дороги – перш ніж сісти за кермо урядового автомобіля.

І цим батьки-засновники відрізняються від "випадкових президентів" (як назвала Зеленського друкована версія The Guardian).

Насправді, людська природа недосконала. Влада розбещує. Абсолютна влада розбещує абсолютно. Саме тому справжнього, а не псевдо-Вашингтона можна буде пізнати за його інженерним генієм.

Бо питання насправді не в тому, аби знайти безгрішного національного месію, а в тому, щоби розгледіти серед справжніх та удаваних лідерів того, хто візьметься зробити з недосконалого людського матеріалу ефективний державний механізм. Хто подужає спроєктувати українську державу так, аби максимально скористатися з нашого волелюбства, креативності, солідарності, географічного становища та інших природних і ментальних переваг, а, з іншого боку, нейтралізувати нашу схильність до анархії, брак стратегічности, недовіру до будь-якої влади, талант взаємопоборювання та інші вади.

Читайте також - Україна і черговий експеримент команди Зеленського. Мені дуже страшно

Оскільки ми проґавили шанс сконструювати свій надійний та ефективний корабель у 1991, 1996, 2004 та 2014 роках, воліючи латати пробоїни на заіржавілому радянському тральщику, тепер перед нами простий і трагічний вибір: примудритись збудувати свої судно під час шторму чи піти разом із радянським траулером на дно. Втім, є і добра новина: як не дивно, історія свідчить, що саме системні кризи – це найкращий час будувати майбутнє.

Головне пам’ятати: революція – це про зміну системи, а не прізвищ. Тому "український Вашингтон" – це насамперед про конституцію, а вже потім про президенство. Віра в те, що варто привести на Банкову чергового месію і все зміниться на краще – це про Голобородька. І доки ми залишатимемося заручниками цього наративу, справжні Вашингтони в Україні не з'являться.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net

Комментарии

Последние новости
Популярное

Партнер проекта - VisaЧто пугает пожилых людей в интернете?
Загрузка...