Зустріч N4 та короткі рефлексії. У президента Зеленського є унікальна риса, яка робить його слабким та одночасно сильним, а саме - демонстративна щирість. Це добре працює для внутрішньої аудиторії, виборців, але може зіграти погану послугу з такими опонентами, як Путін. Poker face (обличчя для гри в покер) не повинно читатись опонентом, щоб не оголювати реальний стан справ, не демонструвати больових точок.

Втім, Зеленський свідомо, чи підсвідомо відкривається. Це не класична поведінка, але саме вона і може дивувати, або й спантеличувати опонента.

Все, про що було домовлено вчора і лягло в основу комюніке, озвучувалось міністром Пристайко та радником Єрмаком:

1. Розведення військ на інших точках, які ще не визначені.

2. Обмін заручників та полонених, про що вже домовились раніше.

3. Пролонгація закону про особливий статус ОРДЛО з включенням до нього формули Штайнмаєра, але, зі слів президента українським медіа, формула буде імплементована окремо, коли інші сторони виконають свої завдання.

4. Кордон та вибори - взаємопов’язані між собою, хоча не всі наші партнери так думають.

Потрібно розуміти, якби домовленостей не було до того досягнуто, лідери б не зустрічались.

Але індивідуальні заяви Зеленського та Путіна є кардинально різними.

Зокрема, "всіх на всіх" у вустах керівника РФ звучить, як "підтверджених". Тобто лише тих, кого інша сторона визнає, що вони утримуються нею. Він говорить про "посильну" участь РФ, яка чується, як "пасивна", що і відтворює реальний стан справ.

Досі не є озвученим, що саме є мірилом безпеки для проведення виборів, які є небезпечною ідеєю до відновлення виборчої інфраструктури (реєстру, судів, правоохоронних органів, банківської системи, партій, медіа) та свобод, необхідних для вільного волевиявлення.

Зважаючи на те, що у Мінську сторони використовують не лише документи/комюніке, а і публічні заяви лідерів, бажаю витримки представникам України там.