23.11.2019, 18:22

Чего не хватает существующей памяти о Голодоморе? Кубани!

Чего не хватает существующей памяти о Голодоморе? Кубани!
народный депутат Украины

В мемориальных практиках о Голодоморе не отводится должное место Кубани. Почему это надо изменить? (укр.)

Травматичні події історії часто найбільш глибоко відображаються у мистецтві, зокрема  у літературі. Особисто для мене знаковим став твір «Жовтий князь» Василя Барки. Він дав мені повне розуміння масштабів трагізму Голодомору. Вразило ще й те, що події, покладені в основу сюжету, базуються на особистих спогадах письменника, який у той час жив на Кубані. 

Здається, з жодного історичного питання в українців немає такої одностайності, як щодо Голодомору. 82% наших співгромадян вважає Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. Про це свідчать результати нещодавнього опитування Соціологічної групи «Рейтинг».

Інакше й не може бути. Зайдіть на гарвардський проєкт «МАПА. Цифровий атлас України». Він реалізовувався під керівництвом відомого історика Сергія Плохія. За допомогою сучасних цифрових технологій та математики проєкт наочно демонструє: голод 1932-33 років не схожий на інші великі голоди, що були спричинені переважно посухами. Він ― штучний і націлений, у першу чергу, проти українців. 

Якщо говорити про Голодомор, то у кожного є своя історія, яка пов’язана з цими страшними роками в історії України. Мій дід родом з Черкащини, село Вербівка. І коли я до нього у дитинстві приїздив у гості, то ніяк не міг зрозуміти, чому наша родина не спілкується з сусідами. Одного разу дід мені розповів, що сусіди у часи Голодомору намагались вкрасти його брата і з’їсти. На щастя, їм це не вдалося, але пам’ять про це живе і до сьогодні. І я б не хотів зараз винуватити сусідів, я б хотів наголосити на злочині, який вчинив сталінський режим з нашим народом, по суті, довівши людей до канібалізму. 

Чого, на мою думку, не вистачає вищеназваному гарвардському та іншим проєктам, присвяченим Голодомору? Кубані та інших етнічних українських територій. Наприклад, «МАПА» обмежується територією тогочасної УСРР. Так само часто при підрахунках кількості жертв враховуються лише жителі республіки, а Кубані в меморіальних практиках не відводиться належне місце. Чому це треба змінити? Варто згадати, що Голодомору на Кубані передувала українізація регіону.Тоді Сталін ще не був одноосібним диктатором. У боротьбі за владу йому було необхідно заручитися підтримкою місцевих комуністів. Тому він та його поплічник Лазар Каганович ситуативно підтримували українізацію, зокрема і на Кубані. Проте, як тільки Сталін взяв владу у свої руки, паралельно з «куркулями» він вдарив і по українській інтелігенції. 

У жовтні 1932 року Сталін направивна Північний Кавказ хлібозаготівельну комісію на чолі з Кагановичем. Даючи завдання з посилення хлібозаготівель та боротьби з куркулями, він зазначав, що особливу увагу слід звернути на Кубань. 

У листопаді Каганович уже особисто повторював, що увесь тиск на хлібозаготівлі потрібно зосередити на Кубані. Серед «шкідників», що зривали плани хлібозаготівель, Каганович також виділяє «організовані групи» з України, «казачеську інтелегенцію» та «петлюрівські елементи». З чотирьох великих станиць – Полтавської, Медведовської, Урупської і Уманської ― у північні райони Росії виселили понад 50 тисяч«контрреволюційних елементів». Чистка партійних рядів, зокрема, від тих, хто відмовлявся виконувати злочинні накази, також непропорційно більше зачепила Кубань. 

Зазначу, що кубанські станиці так само, як українські села, станиці, райони, обкоми та райкоми партії, які «саботували»хлібозаготівлю, заносили на «чорні дошки». Це означало посилення репресивних заходів проти цих населених пунктів. На «чорних дошках» висіли і згадувані вище станиці. Селян, що голодували або вже помирали від голоду, змушували віддавати залишки їжі, блокували постачання товарів першої необхідності, забороняли торгівлю та не дозволяли покидати села. Проти колгоспів-«саботажників» вводили справжні штрафи. Спроби повстань жорстко придушували, як згадують очевидці у книзі Роберта Конквеста «Жнива Скорботи». Згодом було заборонено виїзд за межі саме УРСР та Кубані. 

Наслідки Голодомору для українців Кубані були катастрофічними.Точні цифри втрат наразі підрахувати дуже складно. Однак, якщо у 1926 році українці на Кубані складали 62,2% всього населення, то у 1939 році цей показник був тільки 4,3%. Внаслідок Голодомору, депортацій та репресій українське населення Кубані втратило до половини своєї чисельності, решту реєстрували як росіян. Усі українські навчальні заклади були закриті або переведені на російську мову навчання.

Отже, попри те, що Кубань входила до складу Північно-Кавказького краю, там проходили ті самі процеси, що й в Україні. Від початку Кубань так само, як і Україна, отримувала найбільш потужні плани хлібозаготівель,виконання яких за будь-яку ціну і стало однією з основних причин найбільшої кількості жертв серед усіх жителів Північного Кавказу. 

Якщо про цей страшний злочин на території України вже проводиться багато досліджень, то Голодомор на Кубані наразі все ще залишається білою плямою історії. З кожним роком її висвітлити буде дедалі складніше, адже Росія робить все, щоб приховати правду про цей злочин.Голодомор ―  геноцид проти усього українського народу, незалежно від того, у складі якого державного утворення проживали його представники. Українці пам’ятають про своїх. Тому я сьогодні запалю свічку і за загиблих українців Кубані. 

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Отправить:
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Реклама
Реклама
Популярное
Реклама
Реклама
Реклама
Загрузка...