Киев и Генплан-2040: планы, которые противоречат реальности

Киев и Генплан-2040: планы, которые противоречат реальности

народный депутат, зампредседателя Комитета госвласти, местного самоуправления, регионального развития и градостроительства
24.12.2019, 14:43

Положения обновленного Генплана Киева не совсем оправдали ожидания киевлян и экспертов. Мои впечатления от знакомства с показателями документа (укр.)

Міський голова Києва Віталій Кличко презентував основні положення оновленого Генплану Києва, який, за його словами, в майбутньому має вирішити проблеми хаотичної забудови, забезпечити нову якість соціальної/транспортної інфраструктури й міста загалом . Заявлені ним тези незовсім виправдали очікування киян та експертів.

Це спонукало й мене детальніше переглянути презентацію проекту Генплану рідного міста (зокрема, й з точки зору врахування останніх та перспективних змін  до законодавства).

Після презентації та перегляду основних показників мені, чомусь, пригадалася ідіома про "сферичного коня у вакуумі", яку досить часто любив повторювати один мій колега, який зараз, до речі, є одним з ключових міністрів в уряді. Ось мої враження від знайомства з показниками Генплану Києва до 2040.

В світовій практиці, наявність актуального Генерального плану забезпечує логічну розбудову та розвиток населеного пункту в середньо- та довгостроковій перспективі. Розроблений та затверджений генплан, що відповідає реаліям та запитам громади, є серйозним запобіжником від руйнування архітектурного портрету міста внаслідок хаотичної забудови, появи незаконних об’єктів, транспортних та комунальних колапсів.

Нещодавно я вже розповідала про те, що нині Київ, фактично, використовує два Генеральні плани розвитку міста. Перший, затверджений, розроблений у 1997-му, другий, перспективний, — почали готувати за часів Черновецького й продовжили за Попова, Кличка... Один діє до 2020-го, інший — до 2025. Ці документи суперечать один одному, адже перший орієнтується на розвиток міста за рахунок приєднання нових територій, а другий — переважно за рахунок власних площ та ресурсів.

Одночасна наявність двох головних документів з планування міста призвела до того, що основні формальні рішення Київрада приймає з посиланням на чинний Генплан-2020, а окремі тактичні — в частині розробки детальних планів територій через (увага!) проект Генплану-2025.

У зв’язку з цим, експертне середовище вже давно наполягає на створенні нового, адекватного і сучасного головного планувального документа столиці, адже місто вже давно потерпає від алогізму одночасної реалізації двох концепцій, і це призводить до, м’яко кажучи, інфраструктурного колапсу.

16 грудня, міський голова столиці Кличко вирішив, нарешті, поставити крапку у "батлі двох генпланів" і презентував деякі положення Генералього план розвитку на 20 років (до 2040 року). 

Мер Києва проанонсував  навіть серйозні зміни в частині соціально-економічного розвитку, серед яких:

- Збільшення кількості зайнятих з 1 730 000 до 2 450 000 осіб у 2040 році.
- Трансформація структури зайнятості населення.
- Підтримка підприємництва.
- Підтримка інноваційної та інвестиційної політики.
- Пріоритетність розвитку третинного сектору економіки у сфері послуг.
- Розвиток туризму.

Загалом адекватні та здоровомислячі цілі. Та до деталей є декілька питань.

Розпочнемо з того, що цей анонсований Генплан 2040 — це, по суті, і є вже згаданий Генеральний план 2025, який почали розробляти ще років 10 тому. Втім, це не принциповий момент. Важливіше інше: в загальному, цей документ несумісний з можливостями практичної реалізації.

Плани без реалізації

Під час презентації киянам положень головного документа їх міста, анонсували агломерацію. До 2040 року замість розширення міських меж столиці планується утворити об’єднання, в якому проживатимуть до 5,2 млн осіб. Очікується, що вона охопить Київ із передмістями, включаючи Ірпінь, Бучу, Вишгород, Бровари, Бориспіль, Обухів, Васильків, Боярку. А ще - міститиме урбанізоване ядро (у межах Великої кільцевої дороги Києва), зовнішню зону та окремі сектори.

Створення агломерації — серйозний анонс, адже йдеться про масштабне приєднання територій області до меж столиці, що охопить понад 2,7 тис. гектарів, тут грає чималу роль. На цьому моменті доречно згадати Закон про столицю, який у жовтні прийняла за основу Верховна Рада. Ним передбачається повернення районних рад та проведення відповідних виборів.

Стає незрозуміло, яким чином ці дві ініціативи мають співживатися одна з одною, і чи зверталися розробники Генплану-2040 до закону, аби "синхронізуватися" з планами щодо одного й того ж міста?

До того ж, днями ми з колегами зареєстрували у Верховній раді законопроект №2637 про агломерації (подачу документа анонсували давно, адже працювали над ним достатньо багато часу). Цим законом ми плануємо врегулювати відносини великих міст та їх сателітів, тому важливо, аби у проекті Генплану була передбачена ця логістика.

На цьому нелогічності у позиціях презентованого Генплану-2040 не завершуються. Документом передбачається суттєвий ріст житлового будівництва, розв’язання транспортних проблем, збільшення зелених насаджень… І це в той час, коли територій під забудову в Києві практично не залишилося.

Тому виникає цілком очікуване питання: за рахунок чого і як здійснюватимуться анонсовані зміни? Така ж доля, до речі, спіткала і наполеонівські плани по реконструкції "хрущівок". Відповідно до задекларованих цілей Генплану-2040, реконструкція планується у мікрорайонах із застарілим житловим фондом, площею 388 г.

Цікаво, що чинне законодавство немає дієвого правового регулювання цього процесу. Тобто, є норми для такої можливої реконструкції, але за рахунок того, що вони застарілі (і в сучасних реаліях просто не можуть реалізуватися) — їх неможливо застосувати. Відповідно, аби грамотно реконструювати застарілий житловий фонд, слід ініціювати появу реальних законних можливостей для цього.

Це ж стосується і "синхронізації" планів з реальним станом інженерних мереж. Не секрет, що вони в столиці дуже зношені, а тому перед тим, як планувати на них ще більше навантаження — слід реконструювати. Звичайно, я розумію, що рамки короткої презентації Генплану, який ще допрацьовують, за словами розробників, неможливо отримати всі відповіді. Але питання розвитку та реконструкції інженерних мереж не може бути відокремлене від будівництва.

На жаль, ми почули про ріст забудови але не отримали навіть натяку про те, які шляхи місцева влада бачить щодо реконструкції багатостраждальної системи київського колектору, щодо організації ефективного управління відходами, щодо забезпечення якісною водою...

Генплан "за все хороше і проти всього поганого"

Дехто може зауважити, що ці проблеми дрібні. Тому я нагадаю важливу ідіому: "диявол криється в деталях". Як на мене, краще підготувати продуманий документ, який би не містив темних кутків, у яких можна заховати незаконну забудову, порушення правил, чи неякісну реалізацію. Бо ж для чого тоді взагалі новий Генплан?

Можна користуватися застарілим і кожного разу, коли в центрі міста, попри висотні заборони, виростає чергова "свічка", просто розводити руками. 

Про зрозумілий, сучасний документ ми говоримо вже давно, і дуже сподіваємось, що нас нарешті почують. Не обов’язково створювати новий документ, адже це дуже дороговартісна процедура. Достатньо доопрацювати цей, аби він не був "за все хороше і проти всього поганого", а включав практичну можливість реалізації. І, головне, був планом на перспективу. Тобто, не став черговим паперовим прикриттям афер та зловживань минулого, а реально став візією чи баченням майбутнього міста із зазначенням чітких напрямків руху й реальних кроків.

Вже сьогодні в рамках рідного комітету (держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування) ми створили підкомітет, який займається питаннями містобудування. Також, з метою підвищення можливостей громад та органів місцевого самоврядування щодо самостійного розроблення, вже з 1-го грудня 2019 року є можливість залучати грантові кошти для створення кадастрів (й місцевій владі можна просто цим скористатися!).

Моя позиція як народного депутата та заступника голови профільного комітету є чіткою: Рада рішуче налаштована створити максимально сприятливі умови для того, щоб самоврядування столиці нарешті проявило політичну волю й визначило вектор руху Києва. 

Як представник громади Києва, яка народилася, виросла та живе у столиці, хочу бачити розквіт мого любого міста. І звичайно мені болить за мій рідний Київ. Можливо, я помиляюсь. Адже, як було заявлено на презентації, сам Генеральний план міста нададуть громадськості для ознайомлення та обговорення у січні 2020, а затвердити його планують лише у червні наступного року.

Але я хочу вже зараз упевнитися, що оновлений Генплан-2040 не стане черговим мертвонародженим проектом, черговим "сферичним конем у вакуумі". Треба, щоб він був сучасним, враховував політичні, соціальні та економічні реалії, сучасні тенденції розвитку "розумних міст" та сприяв росту індекса щастя його громадян та гостей.

Читайте ще думки по темі нового Генплану Києва:

Новий генплан Києва. Що з ним не так

Новий Київ, або Генеральний план Б

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Вакансии
Больше вакансий
New business manager / New business director
Киев Ketchup Loyalty Eastern Europe
Керівник складу IT
Киев ЛІГА, Група компаній
Разместить вакансию
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net

Комментарии

Последние новости
Популярное

LIGA Радників Власть советов. Как устроен Офис президента Зеленского