Одна з перепон для успіху людини – віра в те, що є справедливість. Людина, яка вірить в справедливість, очікує, що буде все добре. А світ – це сукупність конкретних дій людей і випадковостей. Тому гарантій немає.

Один з прикладів віри в справедливість – це віра в державу. В те, що держава "має" забезпечити ... роботу, освіту, пенсію, медичну допомогу. 

Так, "має", але не забезпечує. І від того, що ви будете ображатись на державу чи злитись на політиків, ситуація не зміниться. 

Так, хтось може додати 100 грн до пенсії, або докупити швидких. Але принципово проблеми вирішені не будуть. Не тому, що політики погані та крадуть. Ні, Звичайно, вони крадуть та погані. Але якщо б навіть не крали, все одно грошей на все не вистачить. Та і красти не перестануть найближчим часом. Тому причини інші.

Люди, які сприймають світ таким як є, стають успішними. Вони не чекають справедливості, а намагаються своїми діями змінити своє життя на краще. А ті, хто чекає, не стають.

Це проста істина, яку більшість українців не розуміють. І тому ми бідні. 

Точніше, бідні більшість тих, хто розраховують на державу, а не на себе.