Що забули виправити в законі про мобілізацію
Йдеться про норми, що стосуються обов’язкового проходження базової загальновійськової підготовки (БЗВП) або військової служби для публічних службовців. Зокрема, державних службовців, службовців органів місцевого самоврядування (ОМС) та прокурорів.
Отже, що каже закон? По-перше, що на державну службу та службу в органах місцевого самоврядування не зможуть вперше вступити чоловіки віком до 60 років, які не пройшли БЗВП або військову службу. По-друге, що прокурором окружної та обласної прокуратури, Офісу генпрокурора чи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може стати лише та людина, яка проходила БЗВП або військову службу. Ця норма стосується зокрема й жінок (!), які захочуть почати роботу в прокуратурі.
Перехідні положення закону про мобілізацію визначають, що БЗВП розпочнеться з 1 вересня 2025 року. Зокрема – для тих, хто планує стати держслужбовцем, піти на роботу в ОМС чи прокуратуру.
Але як проходження БЗВП чи базової військової служби впливає на виконання держслужбовцями своїх обов’язків? Питання радше риторичне.
Але якщо БЗВП все ж має настільки позитивний вплив, то чому для держслужби й ОМС ця норма – лише для чоловіків до 60 років? Порушений базовий принцип рівного доступу до публічної служби. В нас також заборонена дискримінація та закріплений принцип відсутності необґрунтованих обмежень або необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу.
Але найцікавіше те, що люди, які хочуть вперше вступити на публічну службу, згодом у переважній більшості будуть заброньовані. Адже бронювання отримують військовозобовʼязані з органів прокуратури, держслужбовці категорії А та половина категорій Б і В, а також працівників ОМС.
Тож де логіка? Як ці суперечливі норми допоможуть мобілізаційному потенціалу? Та й варто нагадати, що БЗВП – річ не безоплатна. Тож чи доцільно зайвий раз розкидатися грішми платників податків? Навряд.
Норми про обовʼязковість БЗВП для вступу на публічну службу потрібно переглянути хоча б для того, щоб чесно відповісти на всі риторичні запитання, які вони породжують. Інакше нас чекає марна витрата грошей, поглиблення кризи кадрів у держслужбі та ОМС (які й без того мають із цим величезні проблеми), і додатково – репутаційні втрати для держави загалом.
