Українські військові у 2022 році відстояли Київ та зірвали плани Кремля на бліцкриг. Без кораблів потопили російський флагман "Москва" та загнали російський флот у бухти. Наземні сили прорвали фронт під Харковом на 80+ км та позбавили Путіна головного політичного завоювання – Херсона. Сюрпризом від ЗСУ під кінець року стали вже регулярні вибухи на стратегічному аеродромі РФ в Енгельсі.

"Ворог переважає в силі, техніці та засобах удесятеро, а ми даємо йому прочухана", – так описує успіхи ЗСУ для LIGA.net керівник військового спрямування фонду "Повернися живим" Андрій Римарук.

Прямо зараз готується нова наступальна операція – і планка неможливого для ЗСУ може піднятися ще вище.

А поки що LIGA.net із військовими експертами згадує п'ять операцій Сил оборони, в які навряд чи хтось повірив би ще рік тому.

Читайте нас у Telegram: тільки важливі та перевірені новини

РЯЗАНЬ І ЕНГЕЛЬС У ВОГНІ:
зброя, якої начебто немає

5 грудня жителі російського Дягілєвого під Рязанню та Енгельса під Саратовом прокинулися від вибухів на своїх військових аеродромах.

Авіабази розташовані за сотні кілометрів від України – і офіційно настільки далекобійної зброї у ЗСУ немає.

На цих аеродромах базуються стратегічні бомбардувальники Ту-95МС, Ту-160 та Ту-22М3. Вони задіяні у ракетному терорі проти України та є повітряною складовою ядерної тріади РФ.

"Це серце стратегічної авіації РФ. Подібних авіабаз у Росії не так багато. Те, що там сталося, вкрай важливо", – пояснював LIGA.net головний редактор Defense Express, військовий експерт Олег Катков. Під час ударів 5 грудня було пошкоджено щонайменше два Ту-22М3.

26 грудня в Енгельсі сталися повторні вибухи – їхні результати ще встановлюються. І вдень 29 грудня – втретє.

За даними джерел Politico, для ударів 5 грудня українські військові використали модифіковані "Стрижі" – реактивні розвідувальні безпілотники радянських часів. Катков не виключає, що ними могли вдарити і під час повторної атаки 26 грудня.

"Вони просто проґавили ще один удар у те саме місце. Найімовірніше, за тих самих умов, – пояснює Катков. – Навіть час приблизно збігається. Це знову-таки про "аналогів немає" російської ППО".

Поки що Україна офіційно не визнає своєї причетності до ударів по аеродромах. Але Повітряні сили зазначають: подібні вибухи відбуваються все частіше і є наслідком агресії РФ – росіянам не вдасться сховатися навіть у глибокому тилу.

Росія показала неефективність своєї ешелонованої ППО та нездатність виправити цю проблему в короткостроковій перспективі, вважає голова делегації в ПА НАТО Єгор Чернєв.

А Україна, навпаки, демонструє здатність завдавати ефективних ударів та накопичувати далекобійну зброю.

"Через деякий час може настати момент, коли ми з Росією поміняємось місцями, – вважає Чернєв. – Україна зможе завдавати росіянам більше руйнівних ударів, ніж вони нам, і це стане ще одним фактором нашої перемоги. Бумеранг обов'язково повернеться".

Читайте також: Тема дня | Новий удар по Енгельсу. Як Україна привітала Росію з Днем ППО

"МОСКВА", ЗМІЇНИЙ, СЕВАСТОПОЛЬ:
загнати під Крим та вдарити знову

Головним завданням флоту РФ було домінування в українській зоні Чорного моря, каже LIGA.net капітан, військовий моряк у запасі Павло Лакійчук. Однак росіяни не врахували особливостей акваторії.

"Вони будували ЧФ РФ як океанський флот для боїв великих з'єднань, – пояснює він. – А Чорне море маленьке, прострілюється протикорабельними ракетами. ЗСУ зрозуміли, що в ньому можна досягти переваги без великих надводних сил".

У ніч із 13 на 14 квітня українські ракети "Нептун" потопили флагман ЧФ РФ – крейсер "Москва". За словами Лакійчука, це один із найбільших знищених кораблів із часів Другої світової та найбільший, який був потоплений протикорабельною ракетою.

Крейсер ''Москва'' (Фото: OSINTtechnical)

"Москва" прикривала російські кораблі своїми системами ППО та самовпевнено ходила в радіусі дії ракет. За даними УП, крейсер засік український радар, який "поглянув" далі звичайного – коли його радіохвилі відбивалися між щільними хмарами та морем.

Після затоплення "Москви" ударів було завдано ще й по газових "вежах Бойка", які РФ перетворила на військові бази на воді.

"Разом із "Москвою" "вежі Бойка" формували єдину лінію спостереження за надводною та підводною обстановкою. Фактично ми викололи їм очі", – пояснює Лакійчук.

Паралельно ЗСУ завдавали ударів по окупантах на Зміїному, який був захоплений із перших днів великої війни. Там були знищені корабель постачання, катери, вертоліт із десантом, системи ППО.

Для атак українці використовували різну зброю: від ракети Harpoon та безпілотників Bayraktar до РСЗВ, української гаубиці "Богдана" та французьких САУ Caesar на платформах-баржах.

У результаті 30 червня окупанти втекли зі Зміїного, втративши там техніки на $900 млн. Сили ССО підійшли до острова на підводних носіях, знешкодили міни та встановили український прапор.

Зараз на цій скелі серед моря залишаються десятки котів із маяка, трохи українських військових-спостерігачів, майже цілий російський ЗРК "Тор" та уламки знищеного озброєння.

"Знищення "Москви", удари по "вежах Бойка" та звільнення Зміїного – це елементи однієї стратегічної операції, яка позбавила Росію домінування в морі та загнала ЧФ РФ під Крим", – пояснює Лакійчук.

А через чотири місяці після звільнення Зміїного морські дрони наздогнали російський флот і в Севастополі. За даними OSINT-ентузіастів, були пошкоджені тральщик "Іван Голубець", фрегат "Адмірал Макаров" та ще як мінімум один корабель.

Україна офіційно не заявляла про свою причетність до атаки. Проте джерело LIGA.net у спецслужбах розповідає: це була спецоперація військової контррозвідки СБУ у партнерстві із ВМС.

Це – історичний прецедент, пояснював LIGA.net експерт із ВМС у Defense Express Володимир Заблоцький. Ідея атакувати морську базу – не нова, але вперше це зробили дистанційно за допомогою безпілотників.

Морські дрони – нове у тактиці ВМС і ще себе покаже, вважає Лакійчук: "ЧФ РФ поки що має можливість завдавати ракетних ударів. Але, я думаю, наступним кроком буде позбавлення його цієї можливості. Думаю, атака дронів на Севастополь була початком цієї операції".

Читайте також: Огляд | Україна збирає флот дронів-камікадзе. Які у них характеристики і де ще вони є

ПРОРИВ ПІД ХАРКОВОМ,
якого окупанти не очікували

З другої половини літа РФ почала перекидати свої війська під Херсон, чим послаблювала потенціал на сході. Так спрацювала ІПСО за участю головкома ЗСУ Залужного та президента Зеленського, вважає генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.

"Росіяни смикалися то зі сходу на південь, то назад. А поки вони це робили, ЗСУ завдали удару по Харківському напрямку. Тобто стратегічна ініціатива перейшла до ЗСУ", – пояснює він LIGA.net.

Харківський контрнаступ стартував на початку вересня з удару в районі Балаклії. Далі ЗСУ протягом 10-15 днів звільнили Куп'янськ та Ізюм – ключові вузли постачання у регіоні.

"Сюрприз" вдався – Росія явно не очікувала на удар ЗСУ, пояснював LIGA.net військовий експерт із Центру Разумкова Олексій Мельник.

"Ми знищували ворога і артилерією, і розвідкою заходили, займали позиції. Забирали трофейну техніку і гнали росіян, брали полонених. Було все, що можна тільки уявити", – розповідав LIGA.net учасник звільнення Балаклії та командир роти "Гонор" Сергій Філімонов.

Прорив становив понад 80 км. Окупанти втратили "північну клешню", яка нависала над агломерацією Краматорськ-Слов'янськ-Дружківка-Костянтинівка, і пішли з півночі Харківської області. Нині бої йдуть східніше – у районі Сватового та Кремінної.

Читайте також: Історії | "Ми навалюємо Росії". Як ЗСУ звільняють Україну: нам розповіли "Альфа" СБУ та військові

Битва за схід (мапа – deepstatemap.live)

Під Харковом ЗСУ знищували логістику на глибині, яку хотіли звільнити, каже LIGA.net керівник військового спрямування фонду "Повернись живим" Андрій Римарук.

"Ми не планували прориватися до Сватового, бо захлинулися б в атаці, – пояснює він. – Ми чітко прораховуємо сили, засоби та резерви, якими можемо посилитися на певній глибині. Це чітке стратегічне військове планування".

Читайте також: Інтерв'ю | Кирило Буданов: Наші підрозділи зайдуть до Криму зі зброєю в руках

ТАКТИКА "ЖАБ'ЯЧИХ СТРИБКІВ"
та деокупація Херсона

Херсон був єдиним окупованим обласним центром. І єдиним плацдармом росіян на правому березі Дніпра.

Від нього вони тягнули "клешні" до Миколаєва, Південноукраїнської АЕС і фантазували, як проб'ють коридор до Придністров'я через Одесу.

Битва за південь (мапа – deepstatemap.live)

Однак до кінця червня у ЗСУ з'явилися ракетні системи HIMARS та далекобійна артилерія. Російські склади та вузли постачання в тилах почали систематично горіти. Це частина тактики "жаб'ячих стрибків", пояснював LIGA.net ексспікер Генштабу Владислав Селезньов.

Її суть: артилерія та ракетники довго та методично знищують логістику, командні пункти та склади – потім піхота робить ривок та закріплюється на нових рубежах. Артилерія заходить та повторює цикл.

Про початок контрнаступу під Херсоном ЗСУ заявили наприкінці серпня, а перший "жаб'ячий стрибок" стало видно на півночі області за місяць.

Українські військові на 15-20 км пройшли вздовж Дніпра на південь – і тоді було важливо вчасно зупинитися, щоб не потрапити під контрудар окупантів, – пояснював LIGA.net генерал-лейтенант Романенко.

Після "стрибка" ЗСУ продовжували бити по логістиці та забезпеченню. А 8 жовтня стався вибух та обвал прольотів на Кримському мосту – одному з основних маршрутів для постачання російського південного угруповання.

9 листопада командувач російських військ Сергій Суровікін разом із Шойгу оголосили про виведення окупантів із правого берега.

Росіяни розставили міни і бігли через Дніпро, поки ЗСУ намагалися накривати артилерією тих, хто тікав. Перед втечею окупанти підірвали мости та знищили критичну інфраструктуру.

Мешканці деокупованого Херсона зустрічали бійців ЗСУ з українськими прапорами: нехай без води та світла – але й без Росії.

Наразі армія РФ продовжує практично щодня невибірково обстрілювати Херсон. Лише 24 грудня у центрі міста від російських снарядів загинуло семеро осіб та понад 50 отримали поранення.

Читайте також: Розбір | Воєнні злочини Росії в Україні. Як захистити себе на окупованих територіях

БИТВА ЗА КИЇВ,
яка зірвала бліцкриг

Російські війська прорвалися до передмістя Києва вже у перші дні повномасштабної війни. Окремі групи росіян зайшли і до самої столиці – на Оболоні їздив російський броньовик, а 26 лютого були бої в районі Шулявки та Берестейської.

Окупанти планували дійти до Києва з Білорусі за 18 годин, окопатися навколо столиці та заблокувати її від підкріплення з півдня та сходу, писав про плани Москви NYT. Вони не чекали на серйозний опір: основні українські сили були на сході.

У здатність України вистояти не вірили навіть союзники: 5 лютого топгенерал США Марк Міллі заявив, що Київ можуть захопити за 72 години. Такі самі оцінки мала американська розвідка.

Київ став точкою докладання основних зусиль РФ, пояснює LIGA.net консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков. Росіяни хотіли швидко захопити столицю, поставити маріонетковий режим та підірвати опір.

"Київ – це політичний центр та логістичний центр, – каже Бєлєсков. – Якби росіяни, не дай Боже, взяли Київ, то далі обороняти Чернігів та Харків було б у рази важче".

Відстояти столицю було головним завданням для головкома ЗСУ Валерія Залужного. За даними The New Yorker, напередодні великої війни він зумів зберегти план оборони в таємниці навіть від союзників.

Сили оборони України в лютому-березні не мали важкого західного озброєння, але вони змогли зупинити окупантів під столицею і до кінця березня – видавили їх із півночі. Однією з ключових стала битва за аеродром "Гостомель", каже Бєлєсков. З цієї точки російські десантники могли швидко просуватися на Київ. Зрив плану захоплення аеродрому зірвав і глобальні плани Росії на бліцкриг.

Гостомель (фото – ЕРА)

Також допомогла річка Ірпінь – природна перешкода на шляху до Києва.

"Вона ускладнила маневрування силами, змусила росіян шукати переправи – все це були легкі цілі для артилерії, – пояснює Бєлєсков. – Водна артерія зіграла свою роль, вона дозволила мінімізувати перевагу в силах та засобах росіян".

Річка Ірпінь на мапі Київської області (мапа – deepstatemap.live)

Взимку Росія знову може піти на столицю, попереджає Залужний. Загроза з півночі зростає. Але тепер навіть західні аналітики пишуть: якщо Кремль і зважиться знову атакувати Київ – на нього чекає провал.

Читайте також: Тема дня | Загроза зростає. Які сили Росія розмістила у Білорусі – і на що вони здатні

LIGA.net розповіла про п'ять операцій ЗСУ у 2022-му. Крім них ще були оборона блокадного Маріуполя та вертолітні рейди на "Азовсталь", розгром росіян на Сіверському Дінці, визволення Лимана, сотні збитих силами ППО ракет, оборона Бахмута та низка інших подвигів, про які військові розкажуть після перемоги.

А поки що Сили оборони налаштовані продовжувати робити неможливе у 2023 році. Українські військові звільнять усі свої території у межах 1991 року, заявив LIGA.net головний розвідник Кирило Буданов. Він упевнений: наступного літа можна планувати відпустку в Криму.

Читайте також: Думки | Власні ракети, "бавовна" та перемога: яким 2023 рік бачать головні чиновники України