Чорний лебідь пролетів повз: як війна на Близькому Сході не стала для нас катастрофою
Хто зараз найбільше кусає собі лікті, окрім іранського керівництва, звісно? Зрозуміло – Путін. Те, що Ізраїль (та примкнула до нього Америка) за 12 днів зробили з Іраном – це саме те, що Путін сподівався зробити з Україною. Ну, точніше, він розраховував на значно більше, але тут йдеться не про фінальний результат, а про темпи просування.
Пам’ятаєте, як 11 років тому в інтернеті поширювався російський ультрапатріотичний текст "Когда на фронте перед ВСУ появится российская армия, это легко будет понять"? Це була очевидна маячня або тонкий тролінг, однак на описані там методи придушення опору українців за допомогою радіоелектронної боротьби молилися всі шовіністи-великодержавники.
Коли у 2022 році почалося повномасштабне російське вторгнення, багато хто очікував, що ось нарешті справдиться все написане в тому тексті. Але як ми знаємо, замість коригованих з супутника снарядів, росіяни застосували танкові колони без авіаційного прикриття.
А от Ізраїлю вдалося якщо не на повну реалізувати програму безконтактного розгрому противника, то максимально наблизитися до її реалізації. Не втративши жодного літака, ізраїльтяни фактично обнулили іранські ракетні війська та ППО. О, як Путіну хотілося б опинитися на місці Нетаньягу!
Але оскільки Росія – не Ізраїль, єдиною надією Кремля стало затягування бойових дій, а ще краще – розширення їхньої географії. Бо довгий масштабний конфлікт на Близькому Сході однозначно посилював Росію у її боротьбі з Україною.
12 днів відкритої ірано-ізраїльської війни несли в собі комплексну загрозу для України – ледь не найбільшу з кінця 2022 року. Але найстрашнішого не сталося, а певні плюси в цій ситуації ми все ж отримали.