У демократичних системах складні законопроєкти – це привід для публічного пояснення. В Україні ж – тригер недовіри. Наприкінці липня 2025 року парламент ухвалив зміни в антикорупційній архітектурі без передбачуваної рамки обговорення.

Зовні це виглядало як чергова "недокомунікація". Насправді ж – глибший провал у стратегічних комунікаціях: не сформульована логіка, не прораховане сприйняття, не визначене поле впливу. Це симптом стратегічної афазії, коли інституції втрачають здатність говорити у складні моменти. Є голос, але немає сенсу та рамки, тож наслідок очевидний – простір для дезінформації, поляризації та дефолту довіри.

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку LIGA PRO. Перейдіть до повної версії сторінки.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
громадянське суспільствоантикорупційна системакризова комунікаціясценарне мислення