Читаючи стрічку новин, у мене (мабуть, і у вас) відчуття, що світ поволі осипається. Розсипається. Розгойдується. Руйнується.

Коли ж я виходжу в матеріальну реальність, і особливо, коли ми їздимо Україною, в мене відчуття інше. Все стоїть. Пустило коріння. Має запас тверді.

Зліплене мільйонами кроків турботи. Ніхто нікуди не йде.

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку LIGA PRO. Перейдіть до повної версії сторінки.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
війна з росієюінформаційна війнасуспільні настрої