Читаючи стрічку новин, у мене (мабуть, і у вас) відчуття, що світ поволі осипається. Розсипається. Розгойдується. Руйнується.

Коли ж я виходжу в матеріальну реальність, і особливо, коли ми їздимо Україною, в мене відчуття інше. Все стоїть. Пустило коріння. Має запас тверді.

Зліплене мільйонами кроків турботи. Ніхто нікуди не йде.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал, підпишіться на LIGA PRO
Вже маєте LIGA PRO?